Позакласна робота

Чайна церемонія

Мета: ознайомити учнів з походженням і особливостями життєдіяльності чайного дерева, хімічним складом і фізіологічним впливом чаю на здоров′я  людини; розвивати пізнавальний інтерес до традицій різних народів; стимулювати реалізацію творчих здібностей; виховувати естетичні смаки.

Обладнання: презентації до виступів, картини з індійськими і японськими пейзажами,  посуд для чаю, виставка різних сортів чаю,  костюми учасників, фрукти, печиво, цукор.

Перебіг заняття

Ведуча І: Доброго дня, шановні друзі! Запрошуємо вас на чайну церемонію, яку підготували для вас учні _____ класу.

Ведуча ІІ: Сьогодні ми розповімо вам про дивовижні властивості чайного напою, про якість чаю, ознайомимося з особливостями чаювання в індійського, японського та китайського народів, приготуємо чай за методиками народів Сходу та скуштуємо його.
Ведуча І: Чай – найпоширеніший напій на земній кулі. Цікаво, а звідки прийшов до нас чай?
Ведуча ІІ: Про чайний кущ нам розкажуть біологи.

Біолог І: Батьківщиною чайного дерева вважається Південно – Східна Азія. Чайна рослина живе 100 і більше років. Збирання листя починається тоді, коли чайному кущу виповнюється 4 роки. Якщо чайний кущ не обрізати, виростає дерево заввишки 15 метрів. Але гарний чай можна одержати лише з молодих пагонів, що тільки – но розвинулися, тому висота чайного дерева не повинна перевищувати 1,5 метра.

Чаю потрібно багато тепла й вологи, а також червоноземні грунти. Найкращий, найароматніший чай дають кущі гірських плантацій. На земній кулі таких плантацій лише 4: в Індії, Китаї, Японії та на острові Шрі – Ланка.

Біолог ІІ: Чайний кущ може рости на майже кам′янистих  грунтах, виносить різні кліматичні умови: і тропічну спеку, і сніжний покрив, і мороз до -20 градусів Цельсію, і п′ятимісячну зиму. Незважаючи на довговічність куща, господарський строк його життя – 40-70 років. Збирають флеш – два – три листочки з частиною стебла і нерозкритою брунькою. Це молоді, ніжні, м′які і соковиті листочки.

Збирання листка не легше за видобування золота: робота триває від сходу до заходу сонця. Основними виробниками чаю у світі є Індія, Китай, Шрі –Ланка, Японія.

Ведуча І: Дякуємо вам, хлопці. Кажуть, що в чаї виявлено 300 речовин. Чи так це насправді?

Ведуча ІІ: Про хімічний склад чаю нам розповість біохімік.

Біохімік: У чаї справді виявлено 300 речовин. 15-30 % складають дубильні речовини, суміш поліфенолів, танінів, катехінів. Таніни і катехіни регулюють проникність кровоносних судин. Зміцнюють їх стінки. Катехіни зеленого чаю можуть виводити з організму шкідливі речовини.

Настоянка зеленого чаю на другий чи третій день після приготування вбиває більше мікробів, ніж відразу після заварювання. Зелений чай запобігає онкологічним захворюванням.

Ефірні олії надають чаю аромату, алкалоїди – гіркого присмаку. Алкалоїд кофеїн міститься у кількості 1-4%, його в чаї більше ніж у каві. Він діє м′якше і не накопичується в організмі людини.

Ведуча І: Дякуємо. Однією з причин повільного проникнення чайного напою в Європу було невміле поводження з ним. Розповідали анекдоти,наприклад, про англійського моряка, який відправив  фунт чаю своїй матері. Мати зварила в каструльці весь фунт, злила гірку коричневу воду, розклала гущу по тарілках і приправила сметаною.

Ведуча ІІ: Аналогічні курйози траплялися і в інших країнах. У нас вони відбилися у фольклорі та літературі. Послухайте історію у виконанні учнів класу.

Інсценізація.

За столом сидить пан, розглядає пачку чаю. Заходить  слуга, вклоняється.

Слуга: Добридень, пане. Чого бажаєте?

Пан: Ану звари мені чаю. Кидає йому чай.

Слуга: Раз прислал мне барин чаю

И велел его сварить.

А я отроду не знаю,

Как заморский чай варить.

Взял тога, налил водички,

Всыпал чай я весь в горшок

И приправил перцу, луку

И петрушки корешок.

І подав пану. Подає горщечок.

Пан куштує і вибігає геть з криками «Я тобі дам!»

Слуга: Долго думал, удивлялся:

Чем - де мог не угодить,

А потом-то догадался,

Что забыл я посолить.

Ведуча ІІ: Учені довели, що чай має лікувальний вплив. Роль лікаря виконує учениця класу.

Лікар: У чаї міститься від 1 до 25% білкових речовин з вільними амінокислотами, найбільше  в зеленому чаї. Глутамінова кислота дуже важлива, вона активно сприяє відновленню виснаженої нервової системи.

Корисні сполуки Калію, Кальцію, Натрію, Йоду, Магнію та інших елементів підтримують нормальну   діяльність серцево-судинної системи, живлять нервову тканину, мають антисклеротичну дію.

До складу чаю входять органічні кислоти, ферменти, вуглеводи, вітаміни.

Чай – гарний засіб для лікування шлункових розладів. Він також сприятливо впливає на нирки, сечовидільні шляхи, шкіру, лімфатичну систему, посилює дихальний обмін, знімає судоми судин, знижує артеріальний тиск, тонізує. Зменшує втому, посилює процеси мислення.

Ведуча І: Перш ніж говорити про правила приготування чаю, розповімо про його тестування.

Учениця: Відомим способом  визначення ґатунку чаю є органолептичний метод – тобто визначення на око й на смак. Завдяки методу з′явилася нова професія - тітестер. Це людина, яка визначає якість чаю. Тітестер повинен мати дуже рідкісний талант – ідеальний нюх і точне відчуття. Професія є високооплачуваною, а робота професіоналів у англійських фірмах застрахована на 1 млн фунтів стерлінгів. Ці люди проводять до тисячі проб чаю на тиждень. Вони не пють, щоб визначити його якість, а тільки споліскують ним рот.  

Учениця: Тітестери підписують з чайною компанією контракт, за яким не мають права палити тютюн, уживати спиртні напої, повинні утримуватися від багатьох продуктів, що мають специфічний запах, наприклад цибулі, часнику, копченостей, солоного. Тітестер не має права користуватися парфумами, ароматизованою зубною пастою, запашним милом. Він зобов′язаний мити руки звичайним милом. Робоче місце тітестера – чиста, велика, добре освітлена кімната, яка весь час провітрюється.

Ведуча ІІ: Сьогодні тітестерами у нас будуть учні класу.

Тітестер 1: Головні характерні особливості чайної настоянки – це міцність, колір, смак і аромат. Крім того, критерієм оцінювання ґатунку чайної настоянки й чаю загалом є піноутворення під час заварювання. Високоякісні чаї в більшій кількості утворюють піну. Поява жовто – коричневої піни наприкінці заварювання свідчить про правильне заварювання і високий ґатунок чаю.

Тітестер 2: Міцність – це ступінь концентрації розчинених речовин чайного листка в чайній настоянці. Міцність залежить від якості чаю і правил заварювання. Міцною настоянка стає протягом перших 4-5 хвилин,  а найбільша пігментація проявляється через 8-10 хвилин. Колір настоянки вказує на тип чаю: зелений, жовтий, чорний, червоний. Насичений колір – ознака високого ґатунку. Каламутність свідчить про псування чаю.
Тітестер 3: Багато хто, мабуть, помічав, що на поверхні охололого чаю іноді з′являється тоненька плівка. Це чайні «вершки» - суміш кофеїну і катехінів. Якщо «вершків»  немає, то чай дуже низької якості. На думку більшості тітестерів чай потрібно купувати не у пакетиках, а на вагу. У цьому випадку покупець відразу бачить якість чаю. У наважці мають бути тільки чайні листочки, а не гілочки та інше сміття. Деякі недобросовісні виробники чаю подрібнюють гілочки та листочки низької якості і продають все це у вигляді пакетиків під назвою елітного чаю.

Тітестер 4: Зверніть увагу на аромат. Він утворюється впродовж перших двох хвилин після заварювання та через 6 хвилин цілком випаровується. Смак і аромат пов′язані одне з одним. У створенні смаку беруть участь катехіни і танін чаю. Існують тисячі сортів чаю. Кожен з яких має свій неповторний смак і аромат, тобто букет. Якщо чай високої якості, то його аромат залишається на стінках чашки навіть після того як чай випили, або перелили до іншої чашки.

Ведуча ІІ: У нас у гостях представник індійської чайної компанії. Надамо їй слово.

Представник: Промисловість Індії переважно орієнтується на вирощування чорних байхових чаїв і в незначній кількості дає байхові зелені. Індійські чорні чаї поділяються на дві великі групи-північно-індійські та південно-індійські. Північно-індійські – це ассамські чаї. Це великолистковий ароматний чай найвищого ґатунку, настоянка золотистого кольору з приємним смаком. У Південній Індії також вирощують чай. Однак південно – індійські чаї бувають настільки різкими за смаком, що це надає їм певної твердості, через що найчастіше їх уживають з молоком.

Ведуча ІІ: Національним напоєм Індії є заморожений чай. Його нам приготує учениця класу.

Учениця: Готують заморожений чай так. На 300-350 г води кладуть  три чайні ложки найкращого чаю, температура води має бути 95 градусів Цельсія. Настоюють 5 хвилин і охолоджують. У склянку кладуть кілька кубиків льоду, заливають охолоджений чай, додають цукор, половину лимону. П′ють чай маленькими ковтками. Скуштувати його ви зможете після заняття.

Ведуча І: Дякуємо. А зараз слово надається представнику японської чайної компанії.

Представник: У 15 столітті в Японії склався цілий ритуал чаювання – «тяною», запозичений у Китаї. У кожної японської родини була «чайна кімната», де відбувалася церемонія чаювання. Біла скатертина, квіти у вазі, картини із зображенням диких качок над озером, чайний комплект із 24 предметів. Ідеальна чистота, бездоганно вимитий посуд. Чайна церемонія в Японії містила 37 дій. Дівчат для подавання чаю навчали на спеціальних курсах. Дівчина повинна була розмовляти тихо, статечно. Подавати гостю чашку чаю можна було лише лівою рукою після поклону. Японці п′ють не тільки рідкий а й густий чай, схожий за консистенцією на сметану,що називається «теньча». Чай п′ють з маленьких чашок ємністю 30-50г, без цукру та інших домішок дуже маленькими ковтками і дуже повільно. Зараз учениця приготує чай, що називається «Японська сакура».

Учениця: У чайник засипають кілька чайних ложок чаю. Заварюють водою, температура якої  60 градусів Цельсію і витримують 2-4 хвилини. Запрошуємо його скуштувати після заняття.  

Ведуча ІІ: Про приготування китайського чаю нам розповість представник китайської компанії.

Представник: Китайські чаї вирізняються винятковою різноманітністю сортів. Їх кілька сотень. Китайці п′ють переважно жовті, червоні й зелені ароматизовані чаї. У 15 столітті китайці перейшли на заварювання в гайванях -   спеціальних чашках з кришечкою.  У таку чашку  засипають одну чайну ложку чаю і відразу ж заливають  водою,температура якої 80 градусів Цельсія,  на дві третини чи до половини об’єму посудини. Час заварювання - 2-3 хвилини. З гайвані чай наливають у чашку. Чай п′ють гарячим, маленькими ковтками без цукру. Далі китайці роблять те, чого ніколи не роблять українці. Вони не викидають використану заварку, а використовують до  чотирьох разів. Китайці вважають, що перша чашка чаю має слабку міцність, світлий колір, але гарний аромат. Смак з′являється після другого-третього заливання. У Китаї стверджують,що найсмачнішою є друга заварка чаю.

Учениця: Ми заварили для вас китайський чай «Скарби шейха». Це зелений чай із шматочками ананасу, пелюстками троянди, смаком вершків. У нас перша заварка, що дає чудовий смак і аромат.

Ведуча І: З далекого Парагваю прийшов до нас чай «мате». Про нього розповість учениця класу.

Учениця: У вічнозеленому дереві мате  міститься цілий комплекс вітамінів і мікроелементів, їх навіть більше ніж у зеленому чаї. Традиційно його готують у чайнику – паві, переливають у спеціальну посудину - калабас і п′ють через трубочку - бомбілью. Напій містить 11 поліфенолів, які мають протираковий ефект, посилюють природний захист від клітинного розпаду. Дослідження вчених показали,що мате – сильний омолоджувач організму, розгладжує зморшки. Мате лікує запалену слизову кишечнику і є антисептиком. Він заспокоює нервову систему, поліпшує настрій. Цей напій рекомендується пити рано вранці і пізно ввечері. З лікувальною метою мате пропонують тим, чия робота пов′язана зі стресами та нервовими перенапруженнями. Ми пропонуємо вам парагвайський чай мате з ягодами та листям суниці. Суниця належить до лікарських рослин. Її рекомендують для лікування виразкових процесів шлунково-кишкового тракту, жовчно – та сечокам′яної хвороби, недокрів′я.

Учениця: Для приготування чаю мате на 1 л води температурою 80 градусів Цельсію, кладемо 5-6 ложок чаю. Заварювання 3-5 хвилин. Додаємо за смаком цукру або меду.

Ведуча ІІ: Пропонуємо вашій увазі східний танок у виконанні дівчат нашого класу.
Ведуча І: Ми сподіваємося, що ви сьогодні отримали заряд бадьорості і гарного настрою, бажаємо вам успіхів і здоров′я, дякуємо за увагу і пригощайтеся!

Джерело: Степанова Н.І. Чайна церемонія // Біологія (Вид.гр. "Основа"), №31(187), 2007, С. 32-35.

Презентацію до "Чайної церемонії" ви можете переглянути тут

Година спілкування

Мода, краса і здоров′я  сучасного школяра

Заговори, щоб я тебе побачив

Сократ

Мета: навчити учнів оцінювати модні явища з точки зору шкоди або користі для здоров′я; формувати морально-гігієнічну культуру і естетику зовнішнього вигляду; сприяти усвідомленню учнями істинних цінностей життя; розвивати відповідальність за своє здоров′я; виховувати естетичний смак.

Обладнання: пам′ятка «Правила дискусії», комп′ютер, проектор, плакат з намальованим  деревом, ватман, стікери, каблучка для гри, виставка посібників з макіяжу, зачісок, моди.

Література: 1.Виховні години для сучасних дітей.: 5-6 кл. / упоряд.: Л.Шелестова, Н.Чиренко.-К.: Шк.світ, 2008.-128 с.- (Бібліотека «Шкільного світу»).

2.Година спілкування. 6 клас / Упоряд. М.О. Володарська.-Х.: Ранок, 2009.- 176 с - (Класний керівник).

3.Година спілкування. 10 клас / Упоряд. М.О. Володарська.-Х.: Ранок, 2011.- 160 с -(Класний керівник).

Анкета (проводиться заздалегідь)

1.Чи є у вас татуювання?

2.Чи є у вас пірсинг?

3. Що на ваш погляд частіше роблять: пірсинг чи татуювання?

4.Чи знаєте ви історію пірсинга і татуювання?

5.Вам цікаво було б дізнатися про виникнення пірсинга і татуювання?

6.Чи вважаєте ви,що це захоплення може бути небезпечним для здоровʹя ?

7.Які наслідки для здоровʹя  можуть виникнути у зв’язку з цим модним захопленням?

Перебіг години спілкування

Вчитель І. Добрий день учні! Темою нашої сьогоднішньої розмови є мода, краса і здоров′я сучасного школяра.

Вчитель ІІ. Тема моди нав’язується нам засобами масової інформації і стає надзвичайно привабливою для сучасних молодих людей. Але модні тенденції іноді призводять до проблем, пов′язаних із духовним та фізичним здоров′ям.

Вчитель І. Ми зібралися,щоб поговорити про те, які життєві пріоритети для вас важливіші. Яка вона, мода? Чи варто сліпо наслідувати її? Яка краса важливіша: зовнішня чи внутрішня?  Спробуємо сьогодні в цьому розібратися. Нам у цьому допоможуть гості-спеціалісти. Один з них – перукар - візажист ______________, яка вже приступила до роботи і покаже результати  трохи пізніше.

Вчитель ІІ. На виховній годині ви зрозумієте, який повинен бути вигляд у сучасного школяра; сподіваюся усвідомите істинні цінності життя; навчитеся оцінювати модні явища з точки зору шкоди або користі для власного здоровʹя.

Вчитель І.  Епіграфом нашого уроку є вислів грецького філософа Сократа: «Заговори, щоб я тебе побачив». Щоб ви трохи освоїлися, давайте проведемо невелику розминку-бліц-опитування і дізнаємося хто ж з вас дійсно розбирається у моді. (Під час відповідей учнів  демонструються слайди.)

1.Чи знаєте ви кращих модельєрів світу? Назвіть їх? (Крістіан Діор, П′єр Карден, Ніна Річчі, Владислав Зайцев, Михайло Воронін, Валентин Юдашкін.)

2.Звідки прийшла мода? (З Італії. «Італійський» період в історії моди припадає на епоху Ренесансу 14 ст. Тільки в 17 ст. стиль одягу став диктувати Париж.)

3.Про яке місто  модельєри говорять, що воно є єдиним містом світу, зовнішній вигляд якого  повністю змінюється через 5-6 років? (Про Париж.)

4.Кому належать слова: «Всяка мода виходить із моди, стиль же-ніколи». Їй належить також модель маленької чорної сукні, вона є автором знаменитих духів.(Коко Шанель.)

5.Цей кутюр’є вважав, що жінка тоді прекрасна, коли вона природна, його девіз – «сукня має робити жінку щасливою». Але саме він «змусив» жінку балансувати на високих тонких каблуках. Його ім′ям  названа найвідоміша парфумерна фірма.(Крістіан Діор.)

Вчитель І. Бачу тут зібралися знавці моди. А от щодо моди сучасного школяра, то тут існує є багато  суперечок. Тому розмовляти про це ми будемо у формі дискусії. (Вивішуються правила,вчитель їх коментує)

Правила дискусії

1.  Кожен з присутніх може і повинен взяти участь у розкритті цієї теми: висловити свою точку зору, погодитися або не погодитися з думками промовців, спробувати відстояти свої переконання.

2.     Схвалюється чесна і щира дискусія, а також аргументовані виступи.

3.     Вигуки з місць, жести і тому подібне не вважаються аргументами.

4.     Кожному промовцеві відводиться не більше 2-3 хвилин.

Вчитель ІІ. Запрошую першого промовця, який вважає, що найголовніше в людині - зовнішній вигляд.

Виступ першого учасника. У сучасному суспільстві, особливо у молодіжному середовищі, нікого не обходять духовні запити особистості або які-небудь риси характеру, що їх відрізняють. Мірилом усіх цінностей є наявність товстого гаманця, тобто наявність великих грошових коштів. Ще необхідні міцні зв’язки  де потрібно і модний одяг. Людина не обтяжена матеріальними проблемами, виглядає життєрадісною і упевненою, на неї оточення дивиться з повагою, як і наявність грошей, зовнішність також відіграє велику роль у житті будь-якої людини. Якщо ти привабливий, модно вдягнений, ти ніколи не загубишся у сірій масі. Одяг допомагає людині почуватися впевнено, підкреслює її стиль та індивідуальність.

Вчитель І. Чи згодні ви з цією точкою зору ?

Учениця 1.Я вважаю, що якщо дівчина гарно виглядає, носить модні речі, то  на неї обов’язково зверне увагу  хлопець, який їй подобається. А звичайно вдягнену сіру мишку  молоді люди навіть  не помічають. Тому на мою думку, вміння гарно одягатися має велике значення в житті дівчини.

Учень 2. А я хочу заперечити. Якщо навіть дівчина ідеально виглядає, то це тільки красива оболонка. Часто у таких дівчат немає внутрішніх якостей, які цінуємо ми, хлопці: доброта, щирість, уміння скромно поводитися. Така дівчина гарна  доти, поки не почнеш з нею спілкуватися. Адже з нею немає про що поговорити: одні розмови тільки про косметику та одяг.

Вчитель ІІ. Дуже добре, що ти це відмітив. У нас є якраз  висловлювання з цього приводу  Коко Шанель: «Догляд за собою має початися з серця, в іншому випадку ніяка косметика не допоможе»(Вислови знаменитостей демонструються на слайдах). До твоїх слів можна додати наш епіграф-слова Сократа: «Заговори,щоб я тебе побачив».

Учениця 3. Кожна дівчина повинна слідкувати за своїм вбранням. Але на мою думку він не обов’язково повинен бути модним. Адже не всі батьки мають змогу одягати своїх дітей у дорогі речі. Головне, щоб одяг був охайним і чистим.  

Учениця 4. Я згодна з думкою _______. Навіть Біблія нас вчить про те, що прикрашати себе треба не прикрасами і пишним вбранням, а добрими,благими ділами. Без них найвродливіша дівчина виглядає як гарне червоне яблучко, але гниле всередині.

Вчитель І. Молодці, дівчата. Психолог Дейл Карнегі висловив подібну думку: «Вираз обличчя жінки інколи є важливішим, ніж одяг».

Вчитель ІІ. Наступний промовець вважає, що існує щось важливіше  ніж модний одяг та приваблива зовнішність.

Виступ другого учасника. Недаремно в народі говорять: «Зустрічають за одягом, а проводжають за розумом». Досить часто дехто намагається помітним і модним одягом компенсувати сірість свого розуму. Не уміючи якось інакше самовиразитися і самоствердитися в очах оточення, вони намагаються показати свою індивідуальність доступними їм засобами. Не варто зациклюватись тільки на матеріальному благополуччі й турботі про красиву зовнішність і одяг. Не завжди наявність усього цього робить людину щасливою. Людина прекрасна не лише одягом, обличчям і своїм товстим гаманцем, але,як писав російський письменник Антон Павлович Чехов, «душею і думками».

Учень 1. Повністю підтримую _______. Ні за які гроші не можна купити ні кохання, ні щастя. Люди люблять одне одного за моральні,внутрішні якості, а не за товстий гаманець. Багаті люди часто страждають від того, що не знають за що їх любить їхня друга половинка: за гроші чи за  внутрішній світ  і залишаються самотніми на все життя. Тому я вважаю,що  велике багатство приносить людині більше шкоди, аніж користі. Головне у людині-внутрішня краса.

Вчитель ІІ. Для підтвердження твоїх слів я зачитаю слова модельєра Крістіана Діора: «Я вважаю, що дуже важливо наслідувати моду таким чином, щоб вона служила вашим інтересам. Не треба ставати її рабом. Справжню жінку можна відразу впізнати за  тим, що вона не підкоряється моді, а носить лише те, що їй пасує».

Учень 2. Дозволь тобі заперечити. Не думаю, що внутрішня краса є важливішою за зовнішню. Зовнішній вигляд-це те, що відразу впадає всім у вічі. По тому наскільки охайно вдягнена людина, можна судити про рівень її культури. Гарний зовнішній вигляд свідчить про повагу людини до себе і до людей, які її оточують, про наявність у неї почуття власної гідності.

Учень 3. Мені здається, що у  вашій суперечці народилася істина. Я подумала, що важливим для людини має бути і зовнішня і внутрішня краса. Вони мають доповнювати одна одну. Кожен з нас повинен прагнути гарно виглядати і розвивати в собі кращі моральні якості: чуйність, доброту, душевність. Тоді ми обов’язково будемо  щасливими.

Вчитель І. Дякую всім, продовжимо роботу. Наперед хлопці та дівчата отримали завдання: підготувати презентацію «Дівчата очима юнаків» та «Хлопці очима дівчат». Слово чоловічій половині.(2 хлопці озвучують презентацію,яка може бути у вигляді таблиці чи демонстрації слайдів.)

Зразок презентації.

Що означає бути модною?

Як має виглядати ділова дівчина?

Завжди:

·        Носіть у школу тільки костюм із спідницею.

·        Носіть прості туфлі на середньому каблуці.

·        Носіть панчохи тілесного кольору.

·        Не вдягайте багато прикрас.

Ніколи:

·        Не одягайте в школу нічого, що підкреслює вашу сексуальність.

·        Не дозволяйте моді диктувати довжину спідниці вашого костюма.

·        Не носіть окуляри в ультрамодній оправі.

·        Не носіть пальта, коротші за вашу спідницю або сукню

·        Ніколи не беріть сигарету.

·        Необхідно уміти носити одяг.

·        Стежте, щоб на одязі не було відірваних ґудзиків.

·        Одяг має бути без плям.

·        Неприпустиме взуття на стоптаних каблуках.

·        Не  одягайтеся чоловічому стилі.

·        Уміло підбирайте парфуми.

·        Їх аромат має бути відчутним на відстані півметра, не більше.

Дівчина не повинна:

·        Запізнюватись.

·        Часто позіхати.

·        Жувати жуйку.

·        Пліткувати.

·        Кричати на весь клас.

·        Постійно скаржитись, бути похмурою.

·        Неохайно виглядати.

·        А яким має бути макіяж і зачіска дівчини,нам розкаже спеціаліст.

На цьому етапі уроку доцільний виступ візажиста, з демонстрацією макіяжу і зачісок двох школярок.  Можна порівняти два варіанти: один для школи, інший для вечірки.

Вчитель І.  Важливо, щоб ви зрозуміли: для того, щоб гарно виглядати, необхідно радитися з спеціалістами та читати багато корисної літератури. Деякі посібники з макіяжу, зачісок та моди представлені  на нашій виставці. І кожен з вас зможе після уроку з нею ознайомитись.

Вчитель ІІ. Ми подивилися на гарні зачіски дівчат і всі зрозуміли, чому всі жінки заводять  дружбу з  перукарями. А Пʹєр Карден говорив, що багато жіночих проблем перед якими пасують психіатри, часто вирішує простий перукар.

Що можуть сказати дівчата про презентацію хлопців? З чим ви не згодні,а що вам до смаку?

Учениця 1.З усім сказаним я погоджуюсь, але чому дівчата не можуть носити брюки або джинси ? Узимку дуже холодно у спідниці, а штани рятують від морозів. Але потрібно вибирати  брюки класичного крою, а не із заниженою талією. По – перше це некрасиво, а по друге - можна захворіти на хвороби нирок.

Учениця 2. Я також згодна із хлопцями, але і нехай вони погодяться, що запізнюватись, позіхати, жувати жуйку і таке інше  хлопці також не повинні. Тому ця частина презентації відноситься і до них.

 Вчитель І. А тепер послухаймо презентацію «Хлопці очима дівчат». (Дівчата озвучують презентацію.)

Гадаю нам ніхто не заперечить ,що

·        Зовнішній вигляд чоловіка впливає на його успіхи у справах.

·    Правильно підібрані деталі одягу сприяють створенню потрібної робочої атмосфери.

·   Одяг покликаний посилити авторитет того, хто його носить, підтримувати імідж.

Як має виглядати діловий юнак?

·        Солідним і впевненим у собі.

·        Діловим і привабливим.

·        Порядним, гідним довіри.

·        Не без претензії на витонченість і елегантність.

Найпоширеніші помилки у створенні іміджу:

·        Колір і візерунок сорочки не поєднується з кольором і візерунком костюма.

·        Колір краватки занадто привертає увагу.

·        Кольорові, короткі,зі зморшками шкарпетки.

·        Не начищені черевики.

·        Шкіряні куртки замість плащів і пальт.

Чи може юнак носити прикраси?

·        Юнакові слід пам’ятати про почуття міри.

·        Тут діє правило:чим менше, тим краще.

·        Доцільно обмежитися тільки однією обручкою.

·        Якщо юнак не в шлюбі,то допускається перстень з печаткою.

Поради для юнаків:

·        Більше спіть.

·        Не починайте палити, вживати алкоголь.

·        Раціонально харчуйтеся, не захоплюйтеся стравами фаст-фуду.

·        Займайтеся спортом.

·        Будьте чемними у спілкуванні з дівчатами.

Вчитель ІІ. Яка реакція юнаків?

Учень 1. Все дівчата сказали правильно, але на рахунок курток я не згоден. Пальта дуже незручні у повсякденному житті і я надаю перевагу курткам. Якщо куртка  не яскравого, а стриманого кольору, то вважаю, що хлопець може її носити.

Учень 2. А я дуже люблю носити  спортивний костюм. Я згоден, що у нього потрібно переодягатися тільки на уроках фізкультури. Але  я граю  у футбол і на перервах, і після уроків, тому  дуже важко переодягатися сто разів.

Вчитель ІІ. Давайте учні  6 класу ми пограємо у гру «Каблучка краси». Станьте в коло. У мене є чарівна каблучка. Якщо її спрямувати на будь яку людину, то у неї відразу стає видно все найкрасивіше. Хто отримує каблучку стає посередині кола і спрямовує її на  однокласника і каже, що бачить у ньому красиве. Не забувайте казати про внутрішню красу, а не тільки зовнішню (Діти по черзі називають позитивні якості однокласників. Наприклад: «Я бачу,що у тебе гарне почуття гумору» чи «У тебе сьогодні дуже гарна сукня»).

Вчитель І. Попередньо ви, учні, тримали  завдання написати міні - твір. Дівчата писали твір: «Юнак моєї мрії», а хлопці - «Дівчина моєї мрії». Давайте як підтвердження деяких висловлювань, що прозвучали під час дискусії, зачитаємо уривки ваших творів.

Учень1. … Мене у юнаках приваблює краса внутрішня. Бо познайомишся із красивим зовні хлопцем,трохи поспілкуєшся і відразу пропадає до нього інтерес. Нудно стає. Мій юнак має бути ерудованим, з широким кругозором, щоб міг розібратися в питаннях, які хвилюють мене, щоб міг бути  справжнім другом життя.

Учень 2.  …Дівчина, яку  я полюблю,має бути передусім, розумною. Без цього краса, якою б досконалою не була, мало мене влаштовує. Адже часто буває так, що дівчина негарна обличчям, зате має блискучий розум, добре і чуйне серце.

Учень 3. …Дівчина моєї мрії  дуже схожа на мою маму. Вона красива зовнішньо, вміє зі смаком одягатися.  Крім цього у дівчини повинне бути гарне почуття гумору, яке ціную не тільки я, а й усі мої знайомі хлопці.

Учень 4. …Антон Павлович Чехов писав: «У людини має бути все прекрасне: і обличчя, і думки, і одяг».  Гарно сказано!  А я додала б: прекрасною має бути ще і душа.  У юнака моєї мрії має бути  вміння з повагою спілкуватись з дівчатами, бути чесним і щирим ,небайдужим до чужої біди.

Вчитель І. З модою та одягом розібралися, а як щодо  сучасних молодіжних течій?

Вчитель ІІ. Що ти маєш на увазі?

Вчитель І. Серед молоді зараз модно робити татуювання та пірсинг. Учні звичайно ж знають,що це таке.

Учень 1. Татуювання-це введення у верхній шар шкіри пігментів, що не виводяться і не витираються одного або декількох кольорів з метою створення на тілі тексту або зображення.

Учень 2. Пірсинг-проколювання різних частин тіла.

Вчитель ІІ. Нами було проведене анкетування учнів нашої школи, і з′ясувалося, що з  200 опитаних   2% учнів мають  татуювання і 32% - пірсинг.

На думку наших учнів частіше молоді люди роблять пірсинг, ніж татуювання.

А ще ми запитували учнів, чи цікаво їм дізнатися як давно існує татуювання і пірсинг. 79% відповіли «так».

Тож давайте дізнаємося більше про них. Презентацію «Історія виникнення татуювання» нам підготувала_________.

Слово «татуювання» стало вживатися в Європі після подорожі капітана Кука на Таїті. Це слово означає «рана», «знак». Та з′явилося татуювання значно раніше-при первіснообщинному ладі. Воно служило не тільки прикрасою, але й знаком племені, указувало на соціальну приналежність, служило маскуванням та мало, на переконання древніх людей, магічну силу.

Найстаріші татуювання знайдені при розкопках єгипетських пірамід у Гізі. Муміям близько 4 тис років, але малюнки добре видно на висохлій шкірі.

Найбільший розквіт культура тату одержала в Японії, де й дотепер шануються татуйовані люди. Саме японські майстри вперше запропонували тривимірні зображення. Замість орнаментів і плоских фігур вони стали зображувати об′ємних  і кольорових міфічних тварин.

Археологи, що досліджували поховання прадавніх скіфів, яких вважають предками слов′ян, у 1947році натрапили на прекрасно збереженого муміфікованого воїна, що був покритий татуюванням із зображенням міфічних істот.

Обличчя-завжди на видноті. Тому саме воно прикрашається в першу чергу. Племена Майорі з Нової Зеландії  носять на обличчях маскоподібне татуювання – Моко. Візерунки служать бойовим розфарбуванням і показником доблесті їхніх володарів.

Жінки японських аборигенів Айну татуюванням на обличчі позначали свій сімейний стан. За візерунками на губах, щоках, повіках можна було визначити чи заміжня жінка і скільки у неї дітей.

У арабів талісманами вважалися вибиті на тілі цитати з Корану, а британські моряки зображували на своїх спинах величезні розп′яття  в надії, що це захистить їх від тілесних покарань.

Але в деяких випадках татуювання служило і покаранням. У японській провінції Чукудзен як кару за перший злочин розбійникам наносили горизонтальну лінію через лоб, за другий-дугоподібну, а за третій-ще одну. Так само за допомогою тату мітили рабів, військовополонених, утруднюючи цим втечу і полегшуючи упізнання.

А у 90 –ті роки ХХ ст.. тату стає частиною моди, атрибутом молодіжної краси. Проте людина має добре подумати і вирішити для себе, чи потрібно воно їй, чи ні, оскільки нанесене на тіло  зображення залишиться на все життя. Смаки й уподобання швидко міняються, мода проходить, тому не варто поспішати прикрашати себе татуюванням. Видалити його дуже складно. Хоча сучасна наука й розробила методику виведення татуювання за допомогою лазера, позбутися його буває не просто.

Вчитель І. Таким же давнім як татуювання є мистецтво пірсингу. Зараз цим уже нікого не здивуєш. Пірсинг сприймається як один із напрямків мистецтва. Насправді він має тисячолітню історію. Презентацію «Історія виникнення пірсингу» нам підготувала_________.

Слово пірсинг  означає «проколювання отворів у тілі» з подальшим носінням сережок кілець та інших прикрас.

Найстаріша мумія з пірсингом вуха була знайдена в Австрійському льодовику в 1991 році. Її вік-більше 5 тис років. Вуха муміфікованого тіла були проколені з ритуальною метою. Давні племена вважали, що демони проникають у тіло людини через вухо, а проколювання вух і металеві прикраси допомагають запобігти проникненню демонів.

У Стародавньому Єгипті тільки дочкам фараонів і жрицям проколювали пупок і вставляли в нього золоті прикраси з коштовними каменями.

Індійські жінки традиційно носять золоте кільце в ніздрі, часто декілька кілець. Пірсинг виконується напередодні їх нього шлюбу і може бути зроблений навіть проти їхнього бажання. Кільце вставлене в ніздрю-символ підпорядкування, гарантія, що жінка підкорятиметься майбутньому чоловікові. Оскільки, якщо вона неслухняна, чоловік має право провести її крізь натовп прив’язаною за це кільце.

За літописними свідченнями, згадка про проколювання  різних частин тіла (в основному вух) належить до правління князя Святослава ще за часів Київської Русі. У літописі говорилося, що  Святослав - великий лисий велетень, з сережкою у мочці. Жіноча мода того часу також припускала носіння сережок, тому як і тоді так і у наш час проколоти собі вуха міг кожен незалежно від статевої та соціальної приналежності.

У царській Росії матрос, що вперше перетнув екватор, вставляв у вухо сережку. Деякі моряки робили пірсинг вух, вважаючи, що це покращує гостроту зору. А у випадку загибелі моряка, якщо його тіло викине на берег, вартості дорогоцінної прикраси вистачить на організацію похорону.

Зараз майже у кожної людини пробито вухо (можливо навіть і не одне і не один раз), модно робити пірсинг пупка, язика, підборіддя. Зараз пірсинг роблять усі - починаючи від маленьких дітей, яким дбайливі батьки відразу після народження відкривають шлях у світ моди і стилю, закінчуючи старшими людьми, які не хочуть відставати від молоді.

У країнах Сходу з давніх – давен користується великою популярністю танець живота. Жінки, які  майстерно володіють мистецтвом такого танцю  прикрашають  живіт  для більшого ефекту прикрасами у тому числі і пірсингом.

Зараз дівчата танцювальної групи  представлять  вам східний танець (Виконання танцю).

Вчитель ІІ. Вам мабуть помітно, що пірсингом частіше захоплюються жінки, ніж чоловіки. Але так відбувається не тому,що чоловіки менше цього хочуть. Річ у тім, що чоловічий організм може дуже сильно постраждати, якщо проколоти шкіру трохи не там де треба. Тому жіночий пірсинг набагато популярніший, ніж чоловічий-він просто менш небезпечний.  Про  небезпеку для вашого здоров′я, яку несе татуювання і пірсинг нам розповість  наша гостя-медична сестра __________.

Кожному необхідно знати, яким чином татуювання і пірсинг впливають на здоров′я. Якщо у людини алергія на метали, астма, епілепсія, були черепно-мозкові травми, порок серця, діабет, то робити тату протипоказано із-за ризику загострення цих хвороб. Татуювання небезпечне своїм чорнилом, часто від нього з′являється екзема. Також барвник потрапляє в лімфатичні судини, закупорюючи їх. Це позбавляє природного за імунітету ті органи, біля яких нанесене татуювання. У  результаті послаблення імунітету  виникають гнійничкові захворювання шкіри, активізується вірус, що викликає появу папілом. Можуть проявитися цистит, захворювання нирок. При нанесенні татуювання у непрофесіоналів удома є вірогідність отримати гепатит і ВІЛ-інфекцію.

Модне захоплення пірсингом не таке безпечне як може здатися на перший погляд. Під час проколу досить часті такі явища: інфекційні запалення, кровотечі, утворення шрамів. Пробиваючи брову можна пошкодити лицьовий нерв і обличчя спотворить судома. Сережка в язиці може викликати його часткове оніміння або навіть абсцес або запалення мозку . Кільце у губі може пошкодити ясна і зуби. Бували випадки, що у металеву сережку в язиці влучала блискавка. А якщо  у мочках вух є великі металеві  сережки, то на морозі  можна їх відморозити. Тому я раджу добре подумати,перед тим, як прикрашати таким чином своє тіло. Адже найкрасивіша людина не та, у якої є пірсинг чи татуювання, а та яка здорова.

Вчитель І. Дякуємо за цікаву і повчальну доповідь. Думаю у кожного з вас уже сформувалася думка проте, яким повинен бути сучасний школяр. Зараз ми це перевіримо. У нас на плакаті є зображене дерево без листочків, а у кожного з вас є листок від  цього дерева з якостями людини. Якості є позитивні і негативні.  З правого боку дерева  можна прикріпити листочки з позитивними якостями, а з лівого-негативні. Кожен з вас нехай підходить до плакату і подумає: з якого боку повинен бути ваш листок (За допомогою стікерів-листків діти одягають дерево).

Вчитель ІІ. Молодці, бачу ви добре засвоїли  якими ви повинні бути і правильно зрозуміли епіграф уроку. Сподіваюсь,що знання, отримані  на нашій виховній годині стануть вам у пригоді. Головне, щоб ви зрозуміли:  кожен з нас повинен прагнути, щоб у нього все було прекрасним і зовнішній вигляд і душа і тоді життя ваше буде кришталевим і чистим як джерельна вода. Я хотіла б, щоб кредом вашого життя стали слова знаменитої Коко Шанель: «Я не думаю про те, щоб бути модною. Більшу частину свого часу я присвячую тому, щоб бути здоровою».

Вчитель І. А зараз давайте визначимо, чи сподобалась всім виховна година і виконаємо  вправу «Світлофор». На дошці прикріплений чистий ватман. У  вас є стікери трьох видів. Якщо вам сподобалася виховна година, то клеїмо на ватман зелений, якщо нейтрально – жовтий, а якщо ні – то червоний (Учні по черзі клеять стікери,а кольорова картина вказує на оцінку виховної години).
Джерело: Бабій А.М., Головчук О.І. Мода, краса і здоров′я сучасного школяра / Бабій А.М., Головчук О.І. // Класному керівнику. Усе для роботи. – 2012. - №3. – С.22-28.

Презентацію цього заходу ви можете переглянути тут

Екологічна казка "Лісова пригода"

Дійові особи: Лісовик, Мавка, Водяник, Русалка, Баба -  Яга, Злий Гном, 1 – ша дитина, 2 – га дитина. 3 – тя дитина.

Сцена оформлена у вигляді лісової галявини. Навколо розкидане сміття, консервні банки, пластикові пляшки, поламані гілки, обгортки від цукерок.

Диктор.

Не за горами високими,

Не за долинами широкими,

А в Рахівському царстві,

У дивовижному государстві.

Там, де річка Тиса тече,

Село невеличке – Луг є.

І сталося там, погляньте ось що.

Кажуть люди тутешні – це дійсно було.

Тихо звучить мелодія, поступово звук сильнішає. Лісовик, Мавка, Водяник, Русалка співають пісню «Ой у вишневому саду».

Водяник. Ох – хо – хо… А де ж вишневий сад?

Мавка. Не чути і соловейка в саду…

Лісовик. Щось майська ніч не дуже чудова.

Русалка. Тепер хіба що в піснях про них згадаємо…

Мавка. Та невже ми могли подумати, що колись ця квітуча галявина перетвориться на смітник?

Водяник.  А моє болото? Ви бачили,що люди з ним зробили? Колись там цвіли білі лілеї, а тепер – лише консервні бляшанки плавають (Співає).

Я Водяний, я Водяний -

Погляньте став уже який!

А це мої подружки – розбиті банки й кружки.

Життя моє жерстянка,

А ну його в болото.

Живу я як поганка.

А мені літати, а мені літати,

А мені літати охота!

Я Водяний, я Водяний -

І на людей я дуже злий –

Болото попсували,

Домівку відібрали!

Життя моє жерстянка,

А ну його в болото.

Живу я як поганка.

Пропала до життя, пропала до життя

Пропала до життя охота!

Русалка. А озеро,де я жила? Від хімікатів мертва там вода. А у нас, русалок, тіло ніжне,чутливе… І ніде нам хороводи водити, на скло скрізь можна наступити.

Заходить Рибка, плаче.

Мавка. Хто ти?

Рибка. Я рибка, з нашої річки Тиси.

Мавка. А чого ж ти плачеш?

Рибка. Ой, біда!

Люди, що це за вода?

Може вам і добре пити,

А мені в ній треба жити!

На поверхні і в воді

Хімікати в ній усі.

Люди, звідки ви взялись?

Люди, трохи совість майте –

Бідну річечку спасайте.

Гарна наша річка Тиса,

Та нікому не секрет,

Що знаходяться у ній

Банки, склянки і сміття

Ще й дроти колючі.

Люди те не хочуть знати,

Що про річку треба дбати.

Щоб і гарною була,

Голубою, чистою,

Щоб пінились її хвилі

Водою променистою.

Бо в законі є слова:

«Бережіть природу!»

І ніхто не дав нам права

Нищить її вроду.

Виконується пісня «Тече вода каламутна».

Тече вода каламутна,

А у Тисі рибка смутна.

Вона смутна ще й сердита,

Бо напевне буде вбита.

Вб′ють  рибину хімікати,

І не встигне закричати,

Бо румунськії заводи

Каламутять чисті води!

Лісовик. Вам ще квіточки та хороводи в голові, а я от, лісовик, з голоду помираю. Раніше куди не кинеш оком – то суничка, то малинка, то грибочок, то ожинка, а тепер… лише мухомори скрізь і бліді поганки.

Заходить Баба Яга, плаче.

Мавка. А ти, бабусю, чого плачеш?

Баба Яга. Та як же мені, Мавко, не плакати, коли хатинка моя на курячих ніжках утекла – а – а – а …

Водяник. Так чого ж вона втекла?

Баба Яга. Ще питаєш? З горя втекла. Не витримала цього знущання над природою. Втекла в інші краї – кращого щастя шукати… Думала заміж цього року вийду, та кому ж я тепер потрібна без жилплощі.

Лісовик. Люди зовсім розум утратили.

Русалка. Що з ними сталося? Їхні душі наче зачерствіли, не помічають краси!

Мавка. Якби краса душі людини

Могла природи досягти,

Тоді б ніколи ми не знали

Ні сліз, ні горя, ні біди!

Водяник. Так, так. Ще донедавна люди культурно виїжджали відпочивати на природу…

Баба Яга. А тепер вони не «виїжджають, а конкретно «наїжджають» на природу.

Русалка. Що ж нам робити?

Мавка. Як перемогти людську байдужість?

Лісовик. І взагалі, що є першопричиною цього зла?

Співають на мотив пісні «І сниться нам…»

Вода у нас забруднена, вода у нас забруднена,

Повітря чистого давно нема.

І тужим за загубленим, і тужим за загубленим,

За всім тим, що природа нам дала!

Ліси у нас засмічені, ліси у нас засмічені,

Довкола хімікати і сміття.

Невже вам, люди, байдуже, невже вам, люди, байдуже,

Яке чекає далі вас життя?

Приспів:

І сниться нам не «фанта» й «кока-кола», вони здоров′ю нашому біда.

А сниться нам Земля і цвіт довкола. І чистая, джерельная вода!

Кислотний дощик крапає, кислотний дощик крапає,

Не чути більше співу солов′я.

Планету, люди, губите, планету, люди, губите,

А я кже будем жити ти і я?

І ніде нам сховатися, і ніде нам сховатися,

Усюди доля нас гірка чека!

Хто винен за поламане, хто винен за поламане,

Сплюндроване людиною життя?

Приспів:

Погляньте лиш на світ оцей довкола –

Усюди тут накидано сміття!

Ще трохи і загине вся природа,

Ніколи їй не буде вороття!

Входить Злий Гном

Злий Гном. Ох, яка довкола краса!

Ох, а скільки кругом сміття! І все це заслуга моя –

Хитрого, злого, гнома малого.

Русалка. Ти знову сюди з′явився? Поглянь, що коїться довкола, ати ще зловтішаєшся?

Злий Гном. Ха – ха – ха! Та це ж справжнісінька краса! А ви казали.що люди ніколи не допустять зла!

Водяник. Та хто ти такий, щоб тут втішатися?

Злий Гном. Я злий – презлий, я хитрий Гном.

І звуть мене всі Біль – Бім – Бом.

Я вразив всіх людей тут злом,

Підступним, підлим вірусом.

Мавка. Для чого ти все це зробив?

Поглянь, яке ти лихо натворив!

Злий Гном. Ха – ха! Чим буде на світі більше зла,

Тим величніша стане натура моя.

Сильнішим ставатиму з кожним я днем, в стану над вами всіма королем!

Ну, що ж, тепер я далі піду,

Може, ще якусь жертву знайду!

Я знищу добро,щоб на світі лиш зло у душах людських назавжди проросло!

Гном виходить.

Баба Яга. Ну це ми ще побачимо!

Лісовик. Що ти маєш на увазі?

Баба Яга. А те, що досить нам тут нюні розпускати! Слізьми біді не зарадиш!

Водяник. Правильно! Давайте краще подумаємо, як подолати вірус Зла.

Мавка. Як же його знищити?

Русалка. Як прогнати з душ людських?

Водяник. Я здається знаю:

Щоб знищити вірус Зла,

Потрібно творити побільше добра!

А допоможе нам у цьому «жива вода»!

Баба Яга. Та де ж її взяти?

Лісовик. За горами високими,

За долинами широкими,

Де не ступала людська нога,

Там наш порятунок - «жива вода».

Мавка. А як же її дістати?

Баба Яга. Ну, це вже мій клопіт. У мене все таки залишилась мітла. А вона не проста: і чаклує, і літає. А якщо потрібно,то й замітає.

Отож, часу не гаю, за живою водою злітаю!

Чекайте. Я швидко – одна нога тут, друга – там! Виходить.

Русалка. А ми теж, щоб часу марно не витрачати, давайте приберемо нашу галявину.

Лісовик. Давайте!

Прибирають галявину. Здалеку лунають чиїсь голоси.

Русалка. Чуєте?

Водяник. Що?

Мавка. Сюди доносяться якісь голоси.

Русалка. Мерщій тікаймо, хтось іде.

Лісовик. О, Боже, знову людей несе.

Водяник. Е, ні! Більше ми ховатися не будемо. Потрібно мужньо захищати свою територію.

З магнітофоном заходять діти.

1-ша дитина. О, нечисть лісова!

2-га дитина. Дивись! Зібралась вся.

3-тя дитина. Раніше ще ховалися, а тепер зовсім знахабніли!

Водяник. Куди ж сховаємося ми?

Русалка. В сміття, чи з хімікатами ставки?

1-ша дитина. О, диви! А вони ще навіть розмовляти вміють!

Лісовик. Ми багато чого вміємо. Але якщо ви, люди, не зупинитесь, то ми зникнемо, як оці прекрасні ліси.

2-га дитина. Навіщо нам ваші ліси. Ми можемо прожити без краси!

Мавка. Загинем ми, за нами – ви! Ніхто не вижив без краси!

3- тя дитина. Ой, не сміши! Яка краса! Нам аби була ковбаса!

Сміються.

Водяник. Мабуть не діждеться природа милості від людини…

2-га дитина. Та ну вас зі своєю природою! Краще зіграймо у футбол!

3-тя дитина. А й справді! Ми ж прийшли культурно відпочити!

Грають пластмасовою пляшкою у футбол.

З′являється Баба Яга.

Баба Яга. Це що за неподобство?

2-га дитина. Посторонись, стара! Калян, музон, рубай давай!

1-ша дитина. І голосніше, щоб уся нечисть розбіглася!

Починають танцювати.

Баба Яга. А ось ви як! Ну досить нам уже все це терпіти! Не буде по - вашому а буде по – моєму! Ось так!

Стукає тричі мітлою. Музика стихає. Учні завмирають у різних позах.

Водяник. Молодець, Яга. Ну,  мерщій розказуй як у тебе справи!

Баба Яга. Все добре. Ми врятовані. «Жива вода» зі мною.

Русалка. То ж негайно скропи їх.

Баба Яга. Е, ні! Нехай спочатку вислухають мене! Ви, маленькі, підлі, підступні людиськи! Вам зло затьмарило очі, ви стали черстві, жорстокі. І якщо ви не перестанете думати лише про себе, то планета наша зникне, як уже зникла на ній краса! Усі запам’ятали,що я сказала? А тепер до справи! Час випробувати на вас «живу воду».

Підходить до дітей і намагається скропити їх «живою водою». Тільки скропила першу дитину, як раптом на галявину вибігає Злий Гном.

Злий Гном. О - ой – ой! Не робіть цього! Ой, що ви робите? Зупиніться, змилуйтеся, схаменіться!

Баба Яга. А, з′явився? Відчув небезпеку? Зараз ми тобі покажемо…

Кропить другу дитину.

Злий Гном. Благаю вас, пощадіть, злу душу мою не губіть!

Баба Яга. Ага, пощадіть! А ти пощадив нашу матір – Природу, коли уразив людей вірусом зла? Ось тобі за це!

Кропить  третю дитину.

Злий Гном. О - ой – ой! Не губіть зла, бо згине зло – то згину я!

Падає. Діти ніби оживають,із злих стають добрими.

1-ша дитина. Друзі, де ми?

2-га дитина. Що з нами сталося?

3-тя дитина. У мене якесь дивне відчуття!

1-ша дитина. Ой, а погляньте, куди це ми потрапили?

2-га дитина. І чому тут так багато сміття.

Баба Яга. У лісі ви.

3-тя дитина. Та невже це ліс?

Баба Яга. Ліс, ліс. І це ви, люди, його таким зробили!

1-ша дитина. Справжнісінький смітник!

Баба Яга. Ага! Прозріли! А де ж ви раніше були, коли все це трапилося?

Мавка. Та хіба вони винні, що вірус Зла затьмарив їм розум.

2-га дитина. Нам дуже соромно…

3-тя дитина. Пробачте, ми виправимо свої помилки.

1-ша дитина. А для початку, давайте приберемо нашу галявину.

2-га дитина. Давайте.

Баба Яга. Відразу б так.

Діти прибирають і одночасно замість сміття розкладають на сцені квіти.

Водяник. А що нам робити з ним?

Показує на Гнома, що лежить.

Лісовик. Дійсно, не залишати його так самого.

Мавка. А хіба він заслужив на краще?

Русалка. Е, ні! Стривайте! Не допускаймо зла, бо тоді Гном знову прокинеться і все повториться спочатку.

Баба Яга. А давайте його скропимо «живою водою».

Водяник. Давайте.

Кроплять Гнома «живою водою», він прокидається.

Злий  Гном. Ой, що зі мною? А що це сталося з галявиною? Яка  довкола краса! Ой, як радісно мені на душі!

Усі. Ура, ми перемогли зло!

Злий Гном. Тепер ми разом дружна сім′я. І більше ніколи не буде тут зла.

1-ша дитина. Ми підемо в люди.

2-га дитина. Ми скажемо всім.

Усі. Природа для нас усіх спільний є дім.

3-тя дитина. Повернем природі колишню красу.

Мавка. Повернем калину і річку стрімку.

Русалка. Хай будуть в нас цілі долини й ліси.

Усі. Хай світ розовіє від диво – краси.

1-ша дитина. Задумано мудро все у природі.

Водяник. То ж будемо жити з нею у мирі та згоді!

Диктор.

Ви подивились виставу віршовану.

Учнями школи реалізовану.

А в казочці нашій мораль є така:

Не так – то вже й легко позбутися зла!

Казкові герої – це класно, але…

Реальне життя не таке – то й просте!

Джерело: Стефанцова Т.В. Екологічна казка  "Лісова пригода" // Біологія (Вид.гр. "Основа"), №8 (200), 2008, С. 35-37.

Розважальне шоу «Я люблю біологію»

Мета: поглибити й  розширити знання учнів з біології; розвивати вміння працювати з додатковою літературою, використовувати знання в нестандартних ситуаціях, вміння працювати в команді; за допомогою музики розвивати  естетичні смаки учнів; виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання: сині і жовті футболки для учасників команд та їх вболівальників, відеозапитання та технічні  засоби для їх перегляду,магнітофон і фонограми пісень, портрети вчених-біологів, картки із запитаннями.

Примітка: учасників шоу доцільно підбирати з учнів старших класів, у яких сформовані міцні знання з усього курсу біології.

                                                            Перебіг заходу

Під звуки фонограми з шоу «Я люблю Україну» на сцену виходить ведуча (дівчина блондинка,схожа на Лідію Таран).

Ведуча: Доброго дня, шановні вчителі та учні! Я Лідія Таран і радо вітаю всіх вас на нашому розважальному шоу «Я люблю біологію»! Привітаймо також моїх помічників-капітанів команд - Потапа і Настю Каменських!(Входять діти, що грають роль капітанів команд.)

Потап: Привіт усім, я  супер - зірка Потап і  представляю вам, глядачі, свою команду «Bios», що означає життя. Учасники одягнені у сині футболки і за нас вболіває синій сектор глядачів! «Bios»-це учні  11-А класу (представляє сімох членів команди)!Аплодисменти нашим учасникам! Ми обов′язково переможемо!

Настя Каменських: Вітаю всіх учасників шоу «Я люблю біологію»! Моя команда зветься «Logos» -наука. Наші кольори жовті і за нас вболіває жовтий сектор глядачів. Учасники команди «Logos» - учні 11-Б класу (представляє сімох членів команди)! Ти, Потап, будь-ласка вибач, але я впевнена, що саме ми переможемо!

Ведуча: Ну що ж, з командами та їх учасниками ми познайомились і можемо починати шоу «Я люблю біологію»!  Отже, перший раунд - «Відеозапитання»! Учасники команд переглядають запропоноване відео і дають відповідь на запитання. Час на роздуми - 1 хвилина. У цьому раунді розігрується 2 бали.

Відеозапитання  для команди «Bios». (На екрані з′являється зображення заростей бурих водоростей.) Назвіть побачені організми. Як людина їх використовує у своєму житті? (Відповідь: організми на відео-бурі водорості. Людина їх використовує для виробництва ліків, спиртів, на корм худобі, у кондитерській промисловості.)

Відеозапитання  для команди «Logos». (На екрані з′являється процес полювання росички круглолистої на комах). Назвіть рослину побачену на відео. Який спосіб живлення ви спостерігали? (Відповідь: рослина - росичка круглолиста, а спосіб живлення - гетеротрофний.)

Ведуча: Другий раунд має назву «Заповідна територія». Кожній із команд я даю по 2 запитання. Перше з них має варіанти відповідей, друге-ні. За кожну правильну відповідь вони отримують по одному балу.

Запитання  1  для команди «Bios». В якому із заповідників охороняється такий вид як афаліна?

                   А)Карпатський;

ü         Б)Чорноморський;

                   В)Асканія - Нова.

Запитання  2  для команди «Bios». Чим відрізняється Червона книга від Зеленої?(Відповідь: до Червоної книги  занесені зникаючі види організмів, а до Зеленої-рідкісні рослинні угруповання.)

Запитання  1  для команди «Logos». Який серед названих заповідників є біосферним?

                   А)Карадазький;

ü          Б)Дунайський;

                   В)Кримський.

Запитання  2  для команди «Logos». Чим відрізняється заказник від заповідника? (Відповідь:заповідники-природоохоронні науково-дослідницькі установи, створені з метою збереження унікальних природних комплексів, а заказники створені для відтворення і збереження окремих видів організмів.)

Ведуча: А зараз - «Музичний раунд». Звучить фонограма для кожної з команд. Потрібно відгадати пісню і її виконавця. За правильну відповідь – 1 бал.

Пісня для команди «Bios» -  «Биология» у виконанні гурту  «ВІАГРА».

Пісня для команди «Logos» - «Весна» у виконанні  гурту «ВВ».

Ведуча: Третій раунд – «Мовний». Учасникам необхідно розшифрувати біологічну абревіатуру. За кожну правильну відповідь отримаєте по 1 балу.

Абревіатура  для команди «Bios» -  ДНК, НАДФ, АТФ, СОК, РЦ, F₁.(Відповіді: дезоксирибонуклеїнова кислота, нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат, аденозинтрифосфатна кислота, секундний об′єм крові,  реакційний центр, перше покоління.)

Абревіатура  для команди «Logos» - РНК, ЩОК, ЧСС, ХОК, ФС, МСОП. (Відповіді: рибонуклеїнова кислота, щавелевооцтова кислота, частота серцевих скорочень, хвилинний об′єм крові, фотосистема, Міжнародна спілка охорони природи і природних ресурсів.)

Ведуча: Четвертий раунд  зветься «Персони». Команди отримують портрети вчених – біологів. Гравці повинні відгадати, хто на них зображений. Час на роздуми – 1 хвилина. За кожне правильно назване прізвище – 1 бал.

Портрети вчених для команди «Bios» - К.Лінней, В.Вернадський, К.Тімірязєв, М.Вавилов, Т-Х.Морган.

Портрети вчених для команди «Logos» - А.Левенгук, Г.Мендель, І.Павлов, Ч.Дарвін, Л.Пастер.

Ведуча: І знову «Музичний раунд». Звучить фонограма для кожної з команд. Потрібно відгадати пісню і її виконавця. За правильну відповідь – 1 бал.

 Пісня для команди «Bios» -  «Червона рута», виконує - С.Ротару.

Пісня для команди «Logos» -«Миллион алых роз», виконує  -  А.Пугачова.

(Після  цього конкурсу ведуча  оголошує   кількість балів кожної команди.)

Ведуча: «Перекладачі» - така назва п′ятого раунду розважального шоу «Я люблю біологію». Я називаю слово на латинській мові кожному учаснику команди, а вони мені – його переклад на українській. За кожне правильно перекладене слово  - 1 бал.

Слова для команди «Bios» -  ботане, мікес, еволюціо, фобос, віта, цитос, макрос.(Переклад: рослини, гриб, розгортаю, страх, життя, клітина, великий.)

Слова для команди «Logos» - зоон, вірус, гомос, орнітос, деструкціо, трофе, мікрос. (Переклад: тварина, отрута, однаковий, птах, руйнування, живити, малий.)

Ведуча:Шостий раунд  - «Відгадай тварину». Потап і Настя отримують  картки із списками тварин. Не називаючи  їх, капітани за дві хвилини повинні показати їх мімікою і жестами, вказують характерні ознаки, а гравці  команд відгадують. За кожну відгадану тварину – 1 бал.

Список  тварин  для Потапа: амеба, медуза, восьминіг, рак річковий, акула, змія, курка, ведмідь, черепаха, свиня.

Список  тварин  для Насті: євглена зелена, дощовий черв′як, виноградний слимак, бджола, жаба, орел, крокодил, олень, корова, кенгуру.

Ведуча: «Музичний раунд». Звучить фонограма для кожної з команд. Потрібно відгадати пісню і її виконавця. За правильну відповідь – 1 бал.

Пісня для команди «Bios» - «Цвіте терен»(народна).

Пісня для команди «Logos» -«Зеленеє жито,зелене», виконавець – О.Білозір.

Ведуча: «Вірю – не вірю»  - так називається сьомий раунд нашого шоу. Я зачитую для команд повідомлення,а учасники вирішують, правдиві вони чи ні. За правильну відповідь – 1 бал.

Перше повідомлення   для команди «Bios». Чи вірите ви, що малий герб України – тризуб має свого «двійника» у природі. Квітка маленької сапрофітної рослини – Тисмії Нептуна має дуже подібну форму до тризуба. (Правильна відповідь –так.)

Друге повідомлення  для команди «Bios». Чи вірите ви, що у лісах тропічної Африки росте чагарник, який називається сінсепалум  дульціфікум. Сік ягід цієї рослини містить невідомі речовини, що мають дивовижну властивість змінювати смак. Якщо кілька цих ягід пожувати перед їжею, зі смаком людини відразу починають коїтися якісь чудеса: кислий лимон буде солодшим від апельсина, а цукор – гірким. (Правильна відповідь –так.)

Перше повідомлення   для команди «Logos». Чи вірите ви, що на Аравійському півострові є рослина, яка називається «квіткою сміху». Плоди її – чорні зернятка розміром з горошину здатні викликати у людини, яка з′їсть їх, приступи сміху протягом 20-30 хвилин, після чого вона засинає. Місцеве населення використовує плоди цієї рослини для втамування зубного болю. (Правильна відповідь –так.)

Друге повідомлення  для команди «Logos». Чи вірите ви, що в Індії росте незвичайна рослина, листя якої перебиває апетит. Ця рослина називається калір –канда. Людина, якою б голодною не була, з′ївши один – два листочки калір –канди, почуває себе ситою протягом 6-7 днів. Сік цієї рослини не містить якихось поживних речовин, а лише створює ілюзію ситості. (Правильна відповідь –так.)

Ведуча:А зараз ми з вами побуваємо на «Ярмарку». У восьмому раунді я підготувала для вас лотки з товаром. Прошу, учасники, роздивіться на запропоновані предмети і дайте відповіді на запитання. За правильну відповідь – 1 бал.

До уваги команди «Bios» набір лабораторного посуду. Віднайдіть чашку Петрі.

До уваги команди  «Logos» колекція плодів. Віднайдіть плід – гесперидіум (у цитрусових).

Ведуча: Дев′ятий раунд – « Моє запитання». Суперники підготувалися до бою і мають одне до одного кілька запитань з варіантами відповідей. Капітани по черзі зачитують  питання, а суперники  обирають свій варіант відповіді. За правильну відповідь – 1 бал.

Потап (зачитує питання команді «Logos»): Рослини з коротким періодом розвитку називаються ефемерами. Вони ростуть переважно у степах, пустелях, напівпустелях. Тривалість  віку цих рослин складає від одного до кількох тижнів. За цей час  вони встигають прорости, зацвісти, утворити насіння і відмерти. Рекордсменом  серед ефемерів є берхавія репенс – африканська рослина,вік якої триває:

                   А)4-6 днів;

ü         Б)8-10 днів;

                  В)15-17 днів.

Настя (зачитує питання команді «Bios»): Найбільшу квітку у світі має безхлорофільна паразитна рослина – Рафлезія Арнольда. Сама рослина  мала,але має гігантські дивовижного вигляду квіти,які складаються з п′яти велетенських м′ясистих пелюсток. Величина квітки  сягає понад  1 м у діаметрі. Та це ще не рекорд. В літературі є відомості,що знайдено екземпляри Рафлезії  Арнольда, квітки яких мали:

                    А)1,2 м;

ü          Б)1,4 м;

                   В)1,6 м.

Ведуча: У  цьому «Музичному раунді» команди мають останню  можливість заробити  по одному балу.

Пісня для команди «Bios» - «Гай,зелений гай», виконавець – Т.Повалій.

Пісня для команди «Logos» -«Ой на горі два дубки» (народна).

На  заключному  етапі  розважального шоу «Я люблю біологію», ведуча  визначає кількість балів кожної команди, оголошує команду-переможця, нагороджує учасників шоу солодкими призами.

Література: 1.Векірчик К.М. Дивовижні витвори у царстві флори //Освітянин. - 1999. - №3(39).- С. 34-35.

2. Векірчик К.М. Дивовижні витвори у царстві флори // Освітянин. - 1999. -№4(40). - С. 40-41.

3. Векірчик К.М. Дивовижні витвори у царстві флори // Освітянин. - 1999. -№5(41). - С. 18-20.

Джерело: Головчук О.І. Розважальне шоу «Я люблю біологію» / О.І.Головчук // Біологія. Шкільний світ. - 2012. - №3(687). - С. 34-36.

Літературна вітальня «Шевченківські Музи»

Мета: вшанувати пам’ять видатного художника слова, патріота України - Т.Г.Шевченка; поглибити знання учнів про життєпис сина українського народу; продемонструвати красу і чарівність Шевченкового слова, народженого коханням; виховувати любов і повагу до спадщини, яку залишив поет; розвивати акторські здібності дітей.

Перебіг свята

Вчитель. Доброго дня шановні гості! 9 березня 2014 року виповнюється 200 років з дня народження Великого Кобзаря України Т.Г. Шевченка. Тож з цієї нагоди запрошуємо вас на свято «Шевченківські Музи», яке підготували для вас учні ____ класу.

Про Шевченка ми чуємо з дитинства, говоримо про нього як про поета, борця, пророка, художника. А сьогодні розкриваємо ту сторінку життя, про яку згадують дуже рідко. Ми поговоримо про Шевченкове кохання. По життю поета вело велике почуття любові, окрилювало, надихало на творчість. Будучи емоційною і чутливою натурою, Тарас Шевченко, як і кожен поет, закохувався часто. Маючи унікальні таланти, гострий розум, товариську вдачу, привабливу зовнішність, він, здавалось би, був приреченим на успіх у жінок. Однак лиха недоля переслідувала його все життя, не даючи йому щастя жити у шлюбі, у любові з дружиною, про яку мріяв... Давайте дізнаємося хто ж вони, ті Музи, які надихали поета, давали йому втіху і навівали смуток, яких любив він, і які любили його...

Ведуча. 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Київщині в сім′ї селянина – кріпака народився Тарас Шевченко. Хлопець ріс мовчазний, смуглявий, з чарівними виразними очима. Для кожної людини найголовніша жінка у житті – це мати. Так і у долі малого Тараса  Катерина Якимівна Шевченко залишила глибокий слід.

Заходить жінка, одягнена в сільський одяг, несе запалену свічку, ставить її на столик біля портрета Т. Шевченка. До неї підходить хлопчик.

Хлопчик. Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах держиться?

Мати. Так, мій синочку, правда.

Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?

Мати: Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

Хлопчик: Бачив, матусю, бачив… Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а другі ледь видно?

Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.

Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати: Старайся, мій хлопчику (гладить його по голові). А зараз час відпочивати. Завтра до школи.

Хлопчик: Але ж… Наш вчитель дяк…Він мене лупцює, та ще й завжди напідпитку. Хіба то гарно?

Мати: Терпи, Тарасику. Треба, серденько,вчитися. Може колись із нас будуть люди.

Як гірко, як нестерпно жаль,

Що долі нам нема з тобою!

Ми вбогі, змучені раби,

Не маєм радісної днини,

Нам вік доводиться робить,

Не розгинаючи спини.

Тарасик:   Ти взяла мене маленького за руку

І хлопця в школу повела

До п’яного дяка в науку.

«Учись, серденько, і колись

З нас будуть люди»,- ти казала.

А я й послухав, і учивсь.

І вивчився. А ти збрехала.

Які з нас люди? Та дарма!

Ми не лукавили з тобою,

Ми просто йшли; у нас нема

Зерна неправди за собою

Ходімо ж доленько моя!

Ведуча: Та недовго тривала Тарасова «наука». Несподіване горе випало на долю маленького хлопчика. Замучена важкою працею, померла мати.

Тарасик:   Там матір доброю мою

Ще молодою - у могилу

Нужда та праця положила.

Ведучий: Незадовго до смерті матері в 1825 році помер і батько. Смерть батька приголомшила малого Тараса.

Тарасик:   Там батько плачучи з дітьми

 (А ми малі були та голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!.. А ми

Розлізлися межи людьми,

мов мишенята. Я до школи -

Носити воду школярам.

Ведуча: Тарас наймитує в школі, а потім наймається пасти громадську череду. Саме тоді він зустрів своє перше кохання. Перший поцілунок Шевченка вийшов трохи гірким через сльози. Малий кріпачок саме переживав свою чергову підліткову депресію, сховавшись від усіх на пасовиську за Кирилівкою. Рано осиротілий Тарас жалів себе, почуваючись особливо покинутим тут, на самоті, з самими тільки вівцями. І раптом прийшла вона — така сама, як він, мала пастушка… Спогад про той поцілунок, яким висушила його сльози Оксана, згодом з´явився в одній із рідкісних ліричних поезій Шевченка.

Тарас читає поезію «Мені тринадцятий минало…»

Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало,

Неначе в Бога......

Уже прокликали до паю,

А я собі у бур’яні

Молюся Богу... І не знаю,

Чого маленькому мені

Тоді так приязно молилось,

Чого так весело було.

Господнє небо, і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло!

Та недовго сонце гріло,

Недовго молилось...

Запекло, почервоніло

І рай запалило.

Мов прокинувся, дивлюся:

Село почорніло,

Боже небо голубеє

І те помарніло.

Поглянув я на ягнята —

Не мої ягнята!

Обернувся я на хати —

Нема в мене хати!

Не дав мені Бог нічого!..

І хлинули сльози,

Тяжкі сльози!.. А дівчина

При самій дорозі

Недалеко коло мене

Плоскінь вибирала,

Та й почула, що я плачу.

Прийшла, привітала,

Утирала мої сльози

І поцілувала...

Неначе сонце засіяло,

Неначе все на світі стало

Моє... лани, гаї, сади!..

І ми, жартуючи, погнали

Чужі ягнята до води.

Ведуча: Оксанка Коваленко була на три роки молодшою від Тараса і мешкала по сусідству. Їхні матері, дивлячись на забави своїх дітей, гадали, що ті колись одружаться. Але дитяча симпатія та підліткова закоханість не переросли у справжнє і глибоке почуття. Забракло часу. 15-річний "козачок" Тарас у пана Павла Енгельгардта мусів поїхати до Вільнюса). Розлука була несподівана і довга. Тож своє перше кохання Тарасові залишалося тільки згадувати і малювати.

Оксана : Ми вкупочці колись росли,

Маленькими собі любились.

А матері на нас дивились

Та говорили, що колись

Одружимо їх. Не вгадали.

Старі зарані повмирали,

А ми малими розійшлись

Та вже й не сходились ніколи.

Ведуча: Оксана Коваленко не стала дівувати, чекаючи повернення додому свого Тараса. Зрештою, до Кирилівки Шевченко приїхав знову аж через чотирнадцять років — уже як вільна людина, здібний столичний художник та поет. На той час Оксана уже три роки була одруженою і бавила двох доньок.

Пісня «Зацвіла в долині»

Ведуча: У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну та прасувала краватки. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди». Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж.

Тарас: Йшли ми пішки. Один чобіт у мене був з діркою, і, щоб не відморозити ноги, я переодягав цілий чобіт з ноги на ногу. Так і дійшли. Не солодко прийшлося. Та то дрібниці. Адже у Петербурзі я отримав змогу навчатися малюванню у самого художника Ширяєва. Також тут я зустрівся зі своїм земляком - художником Сошенком. Потім було знайомство з байкарем Гребінкою, художниками Брюлловим, Венеціановим, поетом Жуковським. Ці люди круто змінили мою долю – викупили з неволі. Я, вчорашній кріпак і селянин, став студентом Академії мистецтв.

Ведуча: Саме у Петербурзі Тарас Шевченко зустрів своє справжнє серйозне кохання Марію Європеус.

Тарас. Чому це гарні дівчата такі вередливі! Навіщо я чекаю її вже бодай  годину? Що зі мною коїться? Мабуть це і є справжнє кохання?

Марія підкрадається  та затуляє йому очі.

Марія. Отгадайте, кто?

Тарас. Це ти, моя муза! Це ти, зоренька моя!

Марія. Это для меня?

Тарас.Так моя красуне! Ну-ка прочитайте, сударыня, что здесь написано?

Марія. Робинзон Крузо.

Тарас. Да у вас отменные успехи!

Марія. А у вас в Академии как идут дела?

Тарас.Так, идут потихоньку…Да мне стипендию назначили от Товарищества художников!

Марія. Поздравляю, очень рада! Теперь вы наверно загордитесь совсем!

Тарас. Что вы, Машенька, да Вы во сто крат лучше меня!

І я живу і надо мною

З своєю божою красою

Гориш ти, зіронька моя,

Моя порадонька святая!

Марія. Это обо мне?

Тарас. Только и только для Вас!

Ведуча. Життя тільки починалося, а він був уже відомим автором скандальних поезій та вдатним портретистом. А ще, як свідчать портрети та сучасники, він був привабливим молодим чоловіком.

Учениця. Сучасники так описували зовнішність та характер 29-літнього Шевченка: молодий, здоровий, середнього зросту, широкоплечий, міцно збудований. Його кругле виголене обличчя було прикрашене бакенбардами, волосся вистрижене по-козацькому, але зачесане назад. Він був брюнетом, з його лиця пробивалася відвага, в темно-сірих невеличких очах світилися розум та енергія. Голос у нього був м'який, в ході й рухах — зосередження. При першій зустрічі із ним у ньому не примічалося нічого привабливого, навпаки, він здавався холоднуватий, сухий. До людей ставився спершу недовірливо і перед першим - ліпшим не відкривав своєї душі, особливо бував замкнутий супроти тих, хто добивався викликати в нього одвертість та щирість. Зате коли пізнавав чоловіка й відкривав у нім бодай одну гарну рисочку, прив'язувався до нього, а як знаходив у тій людині взаємність, віддавався йому цілим серцем. Примітними рисами характеру були доброта, м'якість, навіть делікатність, що суперечило його суворій масці, незвичайна простота, природність, безкорисливість, навіть саможертовність. На кривду й несправедливість його серце запалювалося гнівом і вибухало, немов вулкан — тоді він міг бути й несамовитий. З бідними ділився останнім.

Ведуча. А що подобалося Шевченкові з жіночої краси фізичної? 

Учениця. Є дуже цікаві спогади, яких жінок любив Т. Шевченко. Олександр Кониський так визначав Тарасів ідеал: карі, іноді чорні очі та брови так подобалися Тарасові, що він вважав їх за нероз'єднану приналежність краси жіночої: де краса, там чорні очі, чорні брови, біле лице, там стан гнучкий. Ось така жіноча краса вабила його і здіймала в серці кохання.

Ведуча. Його столичні знайомства відкривали йому двері на бали та прийоми, які влаштовували в Україні провінційні аристократи. На одному з таких балів у 80-річної поміщиці Тетяни Густавівни Волховської в селі Мойсівці Шевченко познайомився з дружиною відставного полковника Ганною Закревською. 21-річна пані полковникова пробудила у Тарасові чуттєві порухи серця. І коли полковник Закревський запросив молодого художника до свого помістя в Березову Рудку, щоб той намалював портрети його сімейства, Шевченко з охотою погодився. Тарас малював родину Закревських неквапливо, щоб довше бути поруч із "Ганною вродливою", як згодом він назвав свою кохану в одному із віршів, який він присвятив їй:

Тарас. Немає гірше, як в неволі

Про волю згадувать.

А я про тебе, воленько моя,

Оце нагадую. Ніколи

Ти не здавалася мені

Такою гарно-молодою

І прехорошою такою,

Так, як тепер на чужині,

Та ще й в неволі. Доле! Доле!

Моя ти співаная воле!

Хоч глянь на мене з-за Дніпра.

Ведуча. У 1843 році на  одному з балів декабрист Олексій Капніст знайомить Шевченка з родиною князя Рєпніна. Варвара Рєпніна – донька князя, нехтуючи плітками, сміливо простягла поетові руку через соціальну безодню, сприйняла колишнього кріпака як рівного.

Лунає музика. Виходять Шевченко і Капніст. До них наближається Рєпніна.

Рєпніна. Добрий вечір, Олексію!

Капніст. Добрий вечір! Княжна Варвара, дозвольте відрекомендувати – мій товариш, Тарас Шевченко, поет, художник. Я, до речі, вже Вам про нього розповідав.

Рєпніна. Так. І досить багато. Приємно познайомитись.

Капніст. Тарас Григорович признався мені,що мріє побачити Вашу знамениту картинну галерею.

Рєпніна. З радістю Вас обох туди запрошую. А ще у мого батька рідкісна бібліотека. 17 тисяч томів. Отже, без сорому можете звертатися за книжками.

Шевченко. Дякую.

Капніст. Якийсь ти, Тарасе Григоровичу, сьогодні неговіркий.

Шевченко. Просто тихий янгол пролетів.

Рєпніна. А ви вмієте розмовляти з янголами? То розкажіть нам, про що вони говорять!

Шевченко. Ліпше я вам напишу.

Рєпніна. То будь-ласка. Ось тут є перо і бумага.

Шевченко пише. Танцюють.

Шевченко. Слухайте. Це тільки для вас.

Рєпніна вихоплює папір, читає.

На память Княжне Варваре Николаевне Репниной

ПОСВЯЩЕНИЕ

Душе с прекрасным назначеньем
Должно любить, терпеть, страдать;
И дар господний, вдохнвенье,
Должно слезами поливать.

Варвара ніяковіє, а Шевченко читає напам′ять

Для вас понятно это слово!..
Для вас я радостно сложил
Свои житейские оковы,
Священнодействовал я снова
И слезы в звуки перелил.
Ваш добрый ангел осенил
Меня бессмертными крылами
И тихостройными речами
Мечты о рае пробудил.

Репніна. Я навіть не сподівалась…Дякую.

Шевченко. Можна я вам ще напишу?

Рєпніна. Сподіваюсь, ми будемо довго і багато ще писати одне одному, бо ви оселилися у моєму серці.

Ведуча. Все склалося саме так. Між Шевченком і Рєпніною встановилися особливо теплі стосунки, які підтримували Тараса Григоровича до останніх років життя. Але разом їм не судилося. За бунтарські вірші і поему «Сон» 33-річного Траса забрали в солдати з особливою резолюцією про заборону писати і малювати.

Варвара. Вернути б час, і я - Варвара,

Сумна, задумана княжна,

Я б утекла з Яготина

Аж за Урал, де, наче хмара,

Пісок підводивсь над тобою,

Де цар кривавою рукою

Вершив безбожнії діла.

Я б у задумливу казарму

Як вірна подруга прийшла...

Твоєю б стала я сестрою

І в Придніпровський рідний край

Листи б до тебе відсилала...

Я б берегла твої пісні,

Щоб чорний вітер Кос-Аралу

Не попеляв даремно днів.

Ведуча. Десять років солдатського побуту остаточно скалічили особисте життя поета. Замість вишуканого товариства він мав компанію п´яних офіцерів, замість вродливих панянок його оточували замурзані казашки. Шевченку минав 44-ий рік, коли новий імператор підписав указ про помилування, а він уже почувався страшенно старим чоловіком. Тарас ще й відпустив собі кошлату бороду, з якою справді скидався на старезного діда. Але, як то буває, мріяв про молоденьку дружину, поряд з якою хотів повернути свою минулу юнь.

Катя Піунова. Після всього пережитого на засланні душу Кобзаря заполонило відчуття самотності. Він почав серйозно подумувати про одруження. Повертаючись із фортеці, зупинився в Нижньому Новгороді, щоб дочекатись дозволу на виїзд до Петербурга. Тут і познайомився зі мною, 16-річною актрисою Катрею Піуновою. Шевченко навчав мене української мови, а під час лекцій і закохався. Почав частіше відвідувати нашу родину. Урешті попросив у батька руки, але йому було відмовлено. Адже він на 30 років старший від мене. Якось я і книги йому віддала. Ось, до речі, він і листа мені прислав.

Кохана і шановна Катерино Борисівно!

Я сам приніс вам книги і приніс їх з тим, щоб Ви їх прочитали... Але ви, не прочитавши їх, прислали назад. Як пояснити цей учинок? Він рішуче ставить мене у западню, особливо коли взявши до уваги нашу сьогоднішню розмову. Чи не відповідь це на мої почуття? Якщо це так, то я прошу висловити зрозуміліше... Для мене це дуже важливо. Я вас люблю - і говорю це прямо, без возвеличень та прикрас... Ви досить мудрі для того, щоб вимагати від мене палких зізнань у коханні. Я дуже люблю і поважаю Вас.

Стати Вашим чоловіком для мене - це велике щастя, і відмовитись від цієї думки досить складно. Але в усякому разі ні почуття мої, ні повага до Вас не зміниться, коли ви не можете чи не хочете бути моєю дружиною, то дозвольте залишитися Вашим другом і постійною вірністю, пошаною заслужити ваше добре ставлення і повагу.

Тарас. Іду до тебе кожен день востаннє

Нема надій, ілюзій, ні мети,

Не хочу я випрошувать кохання,

Коли його не маєш ти.

Не хочу бути примхою чужою

Чи старцем край багатого стола,

Та все ж іду, щоб згордуваним мною

Ти в спогаді в світлицю увійшла.

Ведуча. Останніми роками Тараса Шевченка охопила туга за родинним теплом, жіночою ласкою й опікою. «Оженіть, будьте ласкаві, - писав він своїм друзям в Україну. - А то так і пропаду бурлакою на чужині...». «Чи так, чи сяк, а я повинен одружитися, а то проклята нудьга скине мене зі світу». Мрія створити сім'ю, знайти дружину не полишала Шевченка. Якось дорогою з Нижнього Новгорода до Петербурга він відвідав родину Максимовичів. Там і познайомився з молодою красунею Марією, дружиною українського відомого природознавця, історика і фольклориста.

Інсценізація «У гостях у закоханого художника».

Тарас Шевченко малює портрет Марії.

Заходить знайомий, знімає капелюх з парасолькою.

Знайомий: Моє шанування Вам, Тарасе Григоровичу!

Шевченко: А, добридень, будьте і ви здорові, заходьте (підставляє стілець).

Знайомий: А Ви, бачу, Тарасе Григоровичу, якусь тут красуню вимальовуєте? Чий це портрет?

Шевченко: Це не просто портрет, друже, це шедевр, діамант у жіночій подобі! (Захоплено.)

Знайомий: О, бачу, Тарасе Григоровичу, по Ваших очах і по цьому портрету, що і ви не просто художник, а закоханий художник. (Підходить ближче і придивляється). Надзвичайно замріяні очі, особливо сяючий вираз обличчя, серпантиновий ореол навколо голови - це, знаєте, друже, свідчить про те, що цей образ Ваша Муза! Ось що Вам скажу!

Шевченко: Ох і проникливі Ви! Усе бачите, все відчуваєте!

Знайомий: Мене не проведеш! Та й здається мені, що тут заплутана якась історія? Чи я не правий?

(Звучить запис гри на фортепіано).

Шевченко: Ну, як Ви кажете, Вас не проведеш... Була історія... Одного разу ми заїхали Михайла Максимовича. Ви знаєте його. Хазяйки його не застали вдома... А незадовго з'явилася і вона, як сонце... ви знаєте, похмура домівка вченого просвітліла! Яке миле, прекрасне створіння! Ну що в ній найгарніше - це чистий безпосередній аналог моєї землячки - яскрава і вродлива! Вона програла для нас на фортепіано кілька наших пісень. Так чисто, без манірно, як ні одна велика артистка грати не вміє. Ці звуки, ці ноти в'їлися мені в саме серце! І знаєш, друже, дивуюся я, де він, старий антикварій, Максимович, викопав таке чисте і свіже добро?! І сумно, і заздрісно...

Знайомий: Не сумуйте, не ятріть свою душу, може ще й зустрінетеся.  Життя - не поле перейти! Я іду, а Ви творіть, творіть, Григоровичу, Свою Музу!(Іде).

Шевченко: Кажете: зустрінетеся? Якби ж то зустрітися! Але вона ж заміжня!

Якби зустрілися ми знову,

Чи ти злякалася б чи ні?

Якеє тихеє ти слово

Тоді б промовила мені?

Ніякого. І не пізнала б.

А може б, потім нагадала,

Сказавши: «Снилося дурній».

А я зрадів би, моє диво!

Моя ти доле чорнобрива!

Якби побачив, нагадав

Веселеє та молодеє

Колишнє лишенько лихеє.

Я заридав би, заридав!

І помоливсь, що не правдивим,

А сном лукавим розійшлось.

Слізьми-водою розлилось,

Колишнєє святеє диво.

Ведуча. «Коли чоловік чого доброго шукає, то і найде», - так говорив Тарас Григорович, коли 1860 року на дачі Надії Забіли, знайомої йому поміщиці, познайомився з наймичкою, колишньою кріпачкою 19 - річною Ликерою Полусмаковою. Граціозна, з кучерявою голівкою, ззовні дуже схожа на Марію Максимович, вона полонить душу поета, пробуджуючи знову бажання вкотре знайти милу серцю дружину. Простакувату дівчину Тарас зваблював дорогими подарунками. Шевченко накупив їй сукна, капелюшків, туфель, перснів, білизни, сережок з медальйонами, коралів і навіть Євангеліє в білій оправі із золотими краями. Тільки за один день (3 вересня 1860 року) він витратив на презенти понад 180 рублів!

Інсценізація «У знайомої поміщиці...»

(За столом сидять дві пані і кепкують з портрета Т.Шевченка)

I пані: Ви тільки дивіться, які вуса... У- у - хі.

II пані: А погляд, а погляд закоханого молодика!

І пані: Елегантний панич з хлопського роду! (Сміються).

(Двері гримнули. Зайшла служниця, ставить речі, роздягається...)

І пані: А ось і вона, моя служниця, Ликера. Зараз ми з нею поговоримо. Ви все дізнаєтеся (встає із-за столу). Ми тут, Лукеро, якраз зі своячкою про твого залицяльника говоримо...

Ликера: Це, Ви, пані, тобто про кого?

I пані: Ну, як про кого? Звичайно, ж про Шевченка!

II пані: До речі, про такого популярного у дворянськім колі!

Ликера: Гм, який там залицяльник! Поет є поет!

II пані: Ну, Лукеро, не зволікайте. Ми чули, що ви збираєтеся за нього заміж?!

Ликера: Та от думаю, що його робити... З однієї сторони - чоловік статний: мені одяг купив, багато ще деяких прикрас та гостинців, учителя найняв для мене...

I пані: Ну, так це ж добре!

II пані: Це благородно і щедро! Що тут думати? (Встає також).

I пані: Знаєте, душко, заради знатного чоловіка, порядного товариства на всі огріхи можна і рукою махнути!

II пані: Тим паче, поговорюють, що Шевченко до весілля старанно готується, навіть посаг купив!

Ликера: Н-не знаю... Насторожує він мене. Часто сердиться, бурчить, все повчає та й повчає... А ще і друзі його, бачу противляться нашому одруженню. Не подобаюсь я панам! От що! А себе переробити не можу. Я є, яка є. Ось тут і все! (З рукава випадає лист).

І пані: Якийсь папір випав, Ликеро... Цікаво, чи не любовне це освідчення?

Ликера: А ще трохи пані - і вгадали б. Це - поезія. Її присвятив мені Тарас Григорович .

II пані: Он як? Лукеро, не подумайте, що такі вже ми надоїдливі, але ж сам поет вам написав. Може...

Ликера: Чому ж я прочитаю! Написав, неначе картину змалював. Так мені чомусь здається...

Поставлю хату і кімнату,

Садок-райочок насаджу.,

Посиджу я і походжу

В свої маленькій благодаті.

Та в одині-самотині

В садочку буду спочивати,

Присняться діточки мені,

Веселая присниться мати,

Давне - колишній та ясний

Присниться сон мені!.. І ти!..

Ні, я не буду спочивати,

Бо й ти приснишся. І в малий

Райочок мій спідтиха-тиха

Підкрадешся, наробиш лиха...

Запалиш рай мій самотний.

Ведуча. Це було останнє кохання в житті поета. Це була остання спроба створити сім'ю, про яку так довго і палко мріяв. Заповітна мрія стала нездійсненною, як сон. Будучи неспроможною оцінити високу честь генія, народного поета, Ликера поєднала долю з іншим чоловіком.

9 березня 1861 року Тарасу Григоровичу виповнилося 47 років. Надійшло багато вітальних телеграм. До поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце Великого Кобзаря. Тіло було перевезено в Канів і поховано на Чернечій горі. Так заповідав великий поет.

А Ликера, ставши вдовою, переїхала до Канева і поселилася неподалік Чернечої гори, куди часто ходила, скроплювала сльозами могилу поета, просила прощення його душі. Відвідуючи меморіал, у книзі відгуків одного разу вона залишила розпачливий запис: 2 травня 1905 року приїхала твоя Ликера, твоя люба, мій друже. Подивись, подивись на мене, як я каюсь…". Але було вже запізно. Єдине, що лишилось від її кохання на згадку людям - це чотириметровий рушник з домотканого полотна, рясно витканого розкішним орнаментом. Цей рушник вона вишивала для Тараса... Адже він мріяв про весільний рушник з півнями та квітками...

Танець з рушниками.

Вчитель. Шановні гості! Наше свято добігає кінця. Шкода, звичайно, що ні одне кохання Шевченка не завершилося шлюбом і сім′єю, а ми не знаємо нащадків великого генія. Та Шевченкове кохання не минуло безслідно. Його Музи допомогли йому написати багато проникливих творів, якими захоплюємося ми і сподіваюсь будуть захоплюватися наші діти. Дякуємо за увагу!

 

Презентацію до Шевченківського свята можете переглянути тут

Сценарій свята до 8 березня

1-Ведучий. Доброго дня, шановні друзі!

2-Ведучий. Ми дуже раді бачити вас сьогодні!

1-Ведучий. Коли настає весна і на вулицях з′являються перші весняні квіти, відзначають жіноче свято - Восьме березня.

2-Ведучий. Недарма, мабуть, святкуємо ми жіночий день саме навесні. Весна лагідна, загадкова, тендітна… Ми чекаємо її завжди і вона приходить, змінюючи все навкруги, пробуджуючи природу і наші почуття.

Учні виконують ліричний танок.

Учень 1. Шановні вчителі!

Учень 2. Любі дівчата!

Учень 1. Ми раді вас вітати!

Учень 2. Щастя, успіхів, добра щиро побажати!

Далі всі хлопці продовжують по черзі

1. Шановні,              7.Загадкові,

2. Розумні,                8. Кмітливі,

3. Милі,                    9.Ласкаві,

4. Веселі,                 10. Жартівливі,

5. Кохані,                11.Ніжні,

6. Вродливі,            12. Привабливі.

Разом: Найкращі!

1. Бабусі,                   

2. Матусі.

3.Сестрички,

4.Вчительки,

5. Подруги.

Разом: Усі жінки!

Учень 1: Тож дозвольте привітати вас зі святом…

Учень 2: А чому ти вирішив, що вітати треба саме так?

Учень 1: А як інакше?

Учень 2: Любі наші  1 Богдана, 1 Мирослава, 1 Наталія, 1 Василина, 1 Галина, 1 Андріана, 1 Сніжана, 1 Людмила...

Учень 1: Звідки ви це взяли?

Учень 2: Інформація стовідсоткова. Розвідка донесла. Ось 

(показує блокнот): 2 Тетяни, 2 Оксани, 2 Ганни, 3 Мар′яни, 3 Олесі, 3 Любові і 4 Марії.

Учень 1: Так багато! Тоді вітатимемо тільки Марії, бо їх найбільше.

Учень 2: Ні, вітатимемо Галину, бо вона єдина.

Учень 1: Це якось не по-джентельменськи!

Разом: Тоді вітатимемо всіх!

Учень. Дорогі жінки, дівчата!

Наші рідні і красиві!

Кращого немає свята,

Аніж те, що прийшло нині!

Учень. Це для вас сніги розтали,

Це для вас прийшла весна.

Ви собою полонили

Наші душі і серця.

Учень. То ж лишайтесь завжди милі,

Ніжні, щирі, чарівні,

І розумні, і вродливі,

І веселі, і прості! 

Учень. Хай пролісок перший дарує вам ніжність,

А сонце весняне дарує тепло

У березні вітер несе хай надію

І щастя, і радість, і тільки добро!

Учень. Нехай до ваших ніг кладуть серця без бою.

В захопленні п'яніють без вина.

Нехай не гасне полум'я любові,

Нехай в душі завжди цвіте весна.

Учень. Бажаєм щастя і тепла,

Весни, усмішок, сонця,

Щоб доля світла увійшла

До кожного віконця.

Учень. Хай навкруги цвіте бузок,

Та небо буде ясним;

І щоб життя було в жінок

Щасливим і прекрасним.

Учень. Аби завжди в душі у вас

Горів вогонь кохання;

І хай у цей весняний час

Здійсняться всі бажання.

Учні дарують вчителям квіти.

Ведучий 1. Весна  - чудова пора молодості, поетична пора кохання, зустрічей, товаришування та неймовірних пригод. Про одну таку весняну пригоду, яка сталася з нашими друзями ми і хочемо вам розповісти. Знайомтеся. Це – Віктор. Та ви й самі його добре знаєте. Віктор  закоханий у Юліану. Правда вона про це ще не знає. Але це дрібниці. Сьогодні 8 березня і юнак вирішив завітати до коханої та подарувати їй незвичайний подарунок.

Хлопець з квітами і подарунком дзвонить у двері.

Юліана: Це ти? Дивується. Чого прийшов?

Віктор: Вітаю з 8 березня. Дарує квіти.

Юліана: Що ж, не чекала від тебе такого.

Віктор: Класна в тебе хата, навіть плазма є!

Юліана: Ну, будь –  здоров! 

Віктор: У мене для тебе подарунок. Чарівний.

Юліана: Ти що, казок начитався? Ну давай вже, що там?

Віктор: Ось! Машина часу. Вітаю! Дарує.

Юліана: Я так і думала. Дурниця якась. Машин часу не буває! 

Віктор: А ти покрути педаль.

Юліана: Я що – дитина, ось тобі. Ламає машину.

Лунає музика.

Віктор: Що ти наробила? Дивися. Ми вже не в тебе вдома! І куди ми пртрапили?

Юліана:Як це не вдома. Якщо я не повернусь додому до опівночі…

Віктор: То перетворишся на гарбуз?

Юліана: Ні, мама мене приб′є! Слухай, юний моделіст-конструктор, швидко повертай мене додому!

Віктор: Ти ж зламала машину часу. Щоб полагодити потрібен час.

Юліана: А так! Показує кулак.

Віктор: Тихо, хтось іде! 

Сценка «Чоловік, дружина і свекруха»

Дружина і мама сидять за накритим столом. Заходить чоловік і відразу дарує обом однакові квіти.

Чоловік. Люба мамо, дорога дружино! Вітаю вас з 8 березня.

Мама. Мене першою привітав.

Дружина. А мені сказав дорога дружино. Піду твої квіти у вазу поставлю.

Мама. Так, тільки насип у вазу 2 столові ложки цукру, щоб вони залишалися свіжими.

Дружина. Ну що ви, Клеопатра Леопольдівна. Ви собі у чай 6 столових ложок кладете. А свіжішою не стаєте.

Чоловік. А давайте вип′ємо шампанського. У мене є тост.

Мама. За кого випємо?

Чоловік. За найкращу жінку в світі! За мою дочку!

Мама. Так. Внучка вся в мене!

Дружина. Взагалі-то це моя дочка.

Мама. А це ще треба довести.

Дружина. Любий! Сідай. Покуштуй салатик, що я приготувала.

Мама. Не раджу тобі його куштувати. Він пересолений.

Дружина. Ну чому ви так кажете. Ви його навіть не їли.

Мама. Чого мені його їсти. Я ж його сама особисто пересолювала.

Чоловік. Ну дівчата, не сваріться, я розумію. Обидві зранку на кухні, обидві втомилися.

Мама. Ой, я так сьогодні втомилася. Весь посуд на кухні перемила.

Дружина. Ну, не треба обманювати. Весь посуд мила я.

Мама. Звичайно, ти. Так за тобою завжди перемивати треба! До речі, курочка у тебе не вдалася. Жорстка.

Дружина. Бачиш як буває, одна стара куриця може будь-яке свято зіпсувати.

Мама. Знаєш, синочку, я хочу покаятися. Я зіпсувала тобі все життя. Я вчила тебе жаліти слабких, допомагати убогим, немічним. І ось результат - ти привів додому цю Оксану. Знала би ти, Оксано, скільки до тебе у цьому домі було жінок.

Дружина. Та я знаю, Віктор мені розповідав, що чоловік ваш, хай буде земля йому пухом, був ой, який бабник.

Чоловік. Милі жінки! Сьогодні свято, давайте не будемо сваритися. Ти Оксано, не будеш нічого поганого говорити про маму, а ви мамо не будете зачіпати Оксану.

Мама. Не хвилюйся, синку. Мама уміє тримати свій рот на замку. Не відміну від деяких, у яких рот влаштований не так, як у всіх жінок.

Чоловік. Мамо!

Дружина. Ні-ні, а от зараз мама абсолютно права, у мене немає вставної щелепи як у деяких жінок.

Мама. Синочку, не хвилюйся, моє виховання не дозволить мені назвати цю крашену кобилу дурепою.

Дружина. А от зараз мені не зовсім зрозуміло. Чому ти дозволяєш свїй мамі так зі мною розмовляти.

Чоловік. Справді, мамо, перестань, будь-ласка!

Дружина. Ось бачите. Ви з нього ганчірку виховали.

Чоловік. Що?

Мама і Дружина. Сядь на місце!

Чоловік. Добре. Як скажете. Та доки ви будете як кішка з собакою лаятися.

Дружина. Дійсно, мамо, досить вже гавкати.

Чоловік. У мене є тост. Встає.

Мама. За мене, так за мене.

Чоловік. Мамо. Я тебе дуже люблю, але хочу випити за свою красуню дружину.

Мама. О, так ти вже геть п′яний. Говориш всякі дурниці. Так, давай вже вирішимо нарешті це питання: кого ти більше любиш – цю Оксану чи свою маму.

Чоловік. Це все одно, що спитати: кого ти любиш більше тата чи маму.

Мама. Ну тепер, коли тато помер, ти можеш сказати правду!

Дружина. Так, скажи!

Чоловік. Правду? Чесно-чесно? Я люблю більше…..Бога! Це мене, звичайно не врятує, але може на тому світі зарахується.

Музика.

Віктор: Оце так сімейка!

Юліана: У мене вдома завжди так мама з бабусею собачаться. Ну що полагодив машину часу?

Віктор: Зараз побачимо!

Лунає музика.

Юліана: Ну що там?

Віктор: Кудись потрапили, люди якісь, машини.

Юліана: Слухай ти, Коперфільд доморощений, та мені додому треба!

Виходять 4 молодих людей в білих халатах.

 КОНСТРУКТОР 1: Шановні друзі! Чому ви стоїте, вмощуйтеся зручніше. Ви потрапили на презентацію Ж-мобіля на автосалоні в Женеві.

 КОНСТРУКТОР 2: І так, нехай Михайло Пукіш зі своїм Нива-мобілем кусає лікті, ми представляємо перший жіночий суперкар Ж-МОБІЛЬ!

КОНСТРУКТОР 3: Основні характеристики. Ж-МОБІЛЬ заправляється, як і господиня, з одного келиха бензину.

КОНСТРУКТОР 4: На відміну від звичайного авто, з'явилася секція для помади - там де був прикурювач. Сам прикурювач ліквідували, щоб уникнути неприємного печіння.

КОНСТРУКТОР 1: При бажанні Ж-МОБІЛЬ можна пофарбувати хною або перекисом водню, а так само наростити пороги.

КОНСТРУКТОР 2: Важливий момент: машина - хамелеон. Автоматично змінює колір в тон сумочці і чобітам.

КОНСТРУКТОР 3: Ж-МОБІЛЬ - не заносить на дорозі, вона просто виляє бампером.

КОНСТРУКТОР 4: Магнітола Ж-МОБІЛЬ принципово не ловить шансон, і автоматично замінює його на улюблені хіти.

КОНСТРУКТОР 1: У Ж-МОБІЛЬ є диск з компліментами. Це зроблено спеціально, що б на крик: «Дура, куди преш?» - Ви чули: «Умнічка, ти все правильно робиш».

КОНСТРУКТОР 2: Щороку Ж-МОБІЛЬ потребує не тільки ремонту підвісок, але і купівлі нового кольє і колечка.

КОНСТРУКТОР 3: У Ж-МОБІЛЬ є один недолік, вона занадто добре виходить на знімках фоторадарів ДАІ.

КОНСТРУКТОР 4: Рульове колесо Ж-МОБІЛЯ за формою нагадує торс Бреда Піта, від чого його не хочеться відпускати.

КОНСТРУКТОР 1: Рульове колесо автоматично робить вам манікюр, а педаль газу - педикюр і легкий масаж ступень.

КОНСТРУКТОР 2: Машина відчуває, де є нова колекція або знижки та сама там гальмує.

КОНСТРУКТОР 3: М'яка іграшка, рожева подушка і оксамитова ганчірочка йдуть вже у базовій комплектації.

КОНСТРУКТОР 4: Є функція пошуку втраченої сережки в салоні.

КОНСТРУКТОР 1: Талони техогляду одночасно є дисконтною картою і абонементом в солярій.

КОНСТРУКТОР 2: Машина миється мінімум два рази гелем для душу з екстрактом фіалки.

КОНСТРУКТОР 3: Є не тільки дзеркало заднього виду, але і в повний зріст в салоні.

КОНСТРУКТОР 4: Щоб уникнути створення негативного іміджу господині автомобіль оснащений функцією автоматичного паркування.

КОНСТРУКТОР 1: Ну, ось, мабуть, і все. У кого-небудь в залі є запитання?

Юліана: От ви так барвисто все описали. А є у вашого автомобіля недоліки?

КОНСТРУКТОР 2: На наш погляд тільки один: багажник Ж-МОБІЛЬ зроблений за принципом сумочки.

Юліана: Тобто?

КОНСТРУКТОР 2: У ньому є все необхідне, тільки те, що потрібно фіг знайдеш.

КОНСТРУКТОР 1: Дякуємо! Чекайте продажів! Вже скоро в каталогах AVON і ORIFLAME!

Уклін. Музика.

Юліана: Добре тут у Женеві. Але мені додому треба. Ну що, Самодєлкін, як успіхи.

Віктор: Та я лагоджу, лагоджу.

Юліана: Дай сюди!

Віктор: Може не треба!

Юліана: Треба, Віктор, треба.

Музика.

Юліана: Ну от, знову не туди!

Віктор: Знаєш, мені здається, що ми до ворога потрапили.

Юліана: А чого?

Віктор: Москалями пахне.

Сценка "Три девицы"

Ведуча. В деякому царстві, деякому государстві жили – були три сестри. Марфушенька - рукодільниця – старша, Настюшенька-розумниця – середуща, Алінка – красуня – молодша.

Дівчата виходять. 

Ведуча. І було у них чарівне дзеркальце.

Виходить дзеркало.

Ведуча. Одного разу ввечері, сиділи дівчата під вікном і співали пісні.

Пісня "Хочу я замуж" 

Ведуча. Кожна з них мріяла про принца на білому коні, але чомусь усе траплялися їм то ведмеді, то козли. Та де ж знайти цього принца? Дівчата вбиралися перед дзеркалом і розмовляли з ним. Підійшла до нього Марфушенька – старша сестра і питає: «Чи я на світі всіх біліша, і рум′яна і миліша?». А дзеркальце їй відповідає:

Пісня "Ну что ж ты страшная такая"

Засміялася Настюшенька – середуща. Підійшла до дзеркальця і питає : «Я всіх краща, слів немає!». А дзеркальце їй відповідає:

Пісня "Ой, Как достала ти меня собой".

А Алінка підійшла до дзеркала і воно їй посміхнулось, бо схожа вона була на:

Пісня  "Олені небриті і неголені"

Ведуча. Раптом заскрипіли тихо двері і в кімнату ввійшов цар, цієї країни государ.

Ось Марфуша підійшла, каже так свої слова:

Пісня Тіни Кароль "Пупсик"

Тут Настюша підскочила, суперницю відсторонила:

Пісня "Плейбой".

Алінка тоді швидко підступила, сестер своїх відсторонила, повітря в груди набрала і сказала.

Пісня "О, Боже какой мужчина!"

Ведуча. Цар не знав котру красуню вибрати і вирішив зізнатися, що справи в країні йдуть погано, весь світ називає його нацистом, економіка занепадає і тому у нього немає грошей, а через міжнародні санкції він не зможе провести з молодою друдиною медовий місяць на Гаваях. 

Як почули такі зізнання сестри, дуже на нього розгнівалися. Старша Марфушенька не побоялася, замахнулася на царя, а Настюша як підскочила, мало царя з ніг не збила:

Пісня "Пошел вон".

Цар зовсім розгубився, на Аліну подивився, а вона підійшла до нього і промовила:

Пісня "Пошлю его на…."

Юліана: Так, не пощастило дівчатам ні з царем, ні з зовнішністю.

Віктор: Забираймося звідси, поки я з цього царя котлету не зробив! Заводять машину часу.

Юліана: І куди знову ти мене притягнув!

Віктор: Що тобі весь час не подобається. Не бачиш, Америка!

Професор: Доброго дня всім присутнім. Ок! Тобто так! Ви потрапили на лекцію доктора Джона Сміта. Це я! Будь ласка оплески! Дякую! Тема нашої лекції «Анатомія жінок». Сьогодні ми дізнаємося багато нового про про таке цікаве біологічне явище, як жінка. Для кожного чоловіка це актуально. Бо розуміти ми їх починаємо у старечому віці, коли вже цікавість до них згасає. І тому, чим ранше ми почнемо їх вивчати, тим більша імовірність того, що ці знання стануть нам у пригоді.

      Я почав вивчати жінок дуже давно і прийшов до висновку, що все, що ми знаємо про них абсолютна неправда. Сама теорія Дарвіна про походженя людини від мавпи дуже сумнівна. Якщо  відносно чоловіків ми можемо це допустити хоча б на рівні зовнішньої подібності, то жінки ніяк не вписуються ні в які закони про еволюцію живої природи. Наприклад у природі – хижаки більш агресивні. У жінок – навпаки. Ті особини, які харчуються одними салатами набагато зліші і небезпечніші, ніж ті, що їдять м′ясо.

         Також закони фізики зовсім не діють на жінок. Жінкам,  у котрих спостерігається більш масивна випукла частина за всіма законами має бути важко, але на практиці спостерігається, що їм якось жити легше.

          Всі ці факти свідчать про те, що організм жінки  побудований не так, як організм людини. І саме про це ми сьогодні і поговоримо.

           Почнемо з органу, за яким можна безпомилково відрізнити чоловіка від жінки – це голосовий апарат. Язик у людини прикріплений до задньої частини ротової порожнини. З точки зору фізики, кріплення не дуже надійне, але для чоловічого організму – цього достатньо. Жіночий язик при додаткових навантаженнях і збільшенні амплітуди коливань має додаткове кріплення до верхнього піднебіння. За рахунок цього жіночий язик краще підвішений і ним можна на тільки розмовляти, але і балакати і чесати.

         Інше питання – чому в чоловіків з віком волосся випадає, а у жінок – ні. Це питання  цікавить багатьох людей. Ось у цьому ряду я бачу одного. Справа в тому, що у жіночого волосся більш міцні корені, які займають у голові певне місце і витісняють органи, що там знаходяться. При чому установлено, що у світлого жіночого волосся корені набагато довші і міцніші, ніж у темного. Також зрозуміло, що світлому волоссю необхідно більше поживних речовин, які вони беруть безпосередньо з мозку. Тому, якщо у блондинки з′явилися темні корені – це означає, що в мозку закінчуються поживні речовини.

        Чим більше я вивчаю жінок, тим більше переконуюся, що ми з ними не схожі ні в чому, навіть температура тіла у них не 36,6, а всюди різна. Наприклад ноги у жінок набагато тепліші, ніж інші частини тіла. Це пояснює той факт, що жінки одночасно можуть носити шубу і тоненькі колготки.

        У чоловіків є молочні зуби, а у жінок є ще й молочні ноги. В молодості вони тоненькі і стрункі, не пристосовані до різних навантажень, а після весілля випадають і на їх місці виростають міцні і товсті корінні ноги.

       Про язик, волосся, ноги згадали. А зараз поговоримо про орган, який всім цим керує. Ні, спочатку розглянемо мозок. Я спеціально намалював його більшим, щоб вам було видно. Жіночий мозок по об′єму пам′яті набагато переважає чоловічий, просто відрізняється способом зберігання інформації. Він трохи схожий на жіночу сумочку. В ньому є все. Але для того, щоб знайти щось, треба спочатку все витрясти. Можемо позначити основні розділи жіночого мозку. 10% у ньому становить інформація, отримана в школі.  20% пам′яті – це серіали і модні журнали. 4 ГБ, що залишилися – це відео з весілля.

          Мозок жінки – унікальний орган, що має здатність стискуватися до крихітних розмірів в хвилини небезпеки чи стресу. Саме цим пояснюється поведінка жінки за кермом, або коли у магазині шалені знижки.

         Багатьох чоловіків цікавить питання, чому в жінок перед сном часто болить голова. Все дуже просто. Я зараз намалюю схему. Коли жінка лягає спати, мозок під силою земного тяжіння падає на дно черепної коробки з висоти Н. Відповідно, чим менший радіус мозку, тим більше Н і тим сильнішим є удар і ти більша імовірність того, що чоловікові можна відвертатися і спокійно спати.

        Завдяки багаторічним дослідженням я зробив висновок про кардинальні розбіжності в роботі чоловічого і жіночого мозку. Наприклад, коли чоловікові необхідно зробити якусь дію, мозок обробляє інформацію і передає імпульс безпосередньо в руки і ноги. Коли ж необхідно щось зробити жінці, її мозок також обробляє інформацію, а потім через рот, передає імпульс безпосередньо рукам і ногам того, хто повинен буде все це виконати. Звичайно, що при такому хитрому влаштування жіночий організм менше зношується, довше живе і в взагалі почувається набагато краще, ніж оцей.

Жінки – бережіть своїх чоловіків! Дякую за увагу!

Віктор: Яка цікава лекція!

Юліана: От як дам зараз! Повертай мене додому!

Віктор: Та нічого не виходить. Може в інший бік покрутити?

Юліана: Тікаймо, ми на шосе.

Сценка «Гаїшник і дама на 8 березня»

Гаїшник. Зупиняє машину. Доброго дня! Вітаю з 8 березня.

Дівчина. Дякую! А чому ви мене зупинили? Я що була не пристебнута?

Гаїшник. Ну чому ж, я бачу цей ремінь від сумочки.

Дівчина. Ага, ну вибачте.

Гаїшник. Розумієте, у цей час доби треба їхати зі світлом.

Дівчина. А я що без світла?

Гаїшник. Розумієте, світло має горіти назовні, а не всередині.

Дівчина. Ага, ну вибачте.

Гаїшник. Увімкніть, будь – ласка кнопку аварійної зупинки.

Дівчина. Що увімкнути, я не зрозуміла?

Гаїшник. Оцю штучку.

Дівчина. Як ви її назвали?

Гаїшник. Кнопка аварійної зупинки.

Дівчина. Так. Ви мене не плутайте. Я знаю, що ця кнопка означає «Дякую, що пропустив!». І взагалі, у мене сьогодні день дуже напружений, хоч і свято, а напружений. Мене вже сьогодні три рази зупиняли.

Гаїшник. Я знаю. І тільки в мене це вийшло.

Дівчина. Ну розумієте, все сталося дуже швидко. Я їду-їду, губи підфарбовую, а тут бац - ви.

Гаїшник. Бац – це був мій напарник.

Дівчина. Та ви що? Я збила вашого напарника?

Гаїшник. Так.

Дівчина. Я сподіваюся він буде жити.

Гаїшник.Та яка різниця. Головне, що у  вас тепер губи нафарбовані. А ви гарно припаркувалися.

Дівчина. Дякую!

Гаїшник. Мені не дякуйте, я тут при чому. Дереву подякуйте!

Дівчина. Так, це правда. Я їх на  тому перехресті 5 штук збила. Але це ж нічого?

Гаїшник. Так, нічого. Можна ваше посвідчення водія.

Дівчина. Так. Зараз.

Гаїшник. Не поспішайте.

Дівчина. Ось.

Гаїшник. Ого! В житті ви виглядаєте набагато краще.

Дівчина. Дякую! Мені всі так кажуть.

Гаїшник. Без вусів.

Дівчина. Ой. Вибачте. Це права чоловіка. Зараз.

Гаїшник. Не поспішайте. А де ви права отримували?

Дівчина. В кафе.

Гаїшник. Не зрозумів.

Дівчина. Ну, чоловік сказав, почекай в кафе. Через 10 хв повернувся і вручив. Ось.

Гаїшник. Ви навіть їх ще не розпакували.

Дівчина. Ні, ви перший.

Гаїшник.  Яка честь! Спащук Анастасія Василівна!

Дівчина. Так. Це я.

Гаїшник. Ну що, може номер, свічки?

Дівчина. Що?

Гаїшник. Капот кажу відкрийте, подивимося номер і свічки.

Дівчина. А! Який вам відкрити – передній чи задній?

Гаїшник. Розмова зайшла в тупик. Беріть права. Давайте так зробимо. Я зараз відвернуся і зроблю вигляд, що ви ще не їхали, а ви шампанське приберіть, будь-ласка.

Дівчина. Ой. А ви помітили?

Гаїшник. Помітив. Так не можна.

Дівчина. Добре. Випиває шампанське.

Гаїшник.Що ви робите?

Дівчина. Прибираю шампанське. Ви ж попросили!

Гаїшник. Ви що, не знаєте, що не можна бухати за кермом?

Дівчина. Все я знаю. І ці ваші дорожні правила і  дорожні натяки.

Гаїшник. Знаки.

Дівчина. Яка різниця?

Гаїшник. Добре. Перевіримо. Що це за знак Анастасіє Василівно!

Дівчина. Де? А –це кирпіч. Він означає, що можна проїжджати, якщо немає ментів.

Гаїшник. А цей?

Дівчина. Цей називається нерегульов..нерегульов..невиговорюване перехрестя.

Гаїшник. От я дурепа тупа.

Дівчина. Господи! Ну навіщо ви так на себе.

Гаїшник. Просто я мусів це хоч комусь уже сказати.

Дівчина. Ах так! Хамимо! Я не хотіла. Але видно треба іти на крайні міри. Зараз я покажу візитку. Мені чоловік сказав, що якщо такий як ви зупинить. Щоб я показала. Ну і що ти тепер скажеш?

Гаїшник. Круто. 20 % скидки на манікюр. Дуже серйозно.

Дівчина. Нічого-нічого. Зараз я буду знімати тебе на телефон. Ану чітко і швидко в чому причина зупинки.

Гаїшник. Порушення правил дорожнього руху.

Дівчина. Конкретно яких?

Гаїшник. Конкретно всіх.

Дівчина. Все? Ти все сказав? А от тепер тобі хана! Зберігаємо. Ой, а ви не могли би повторити, бо я себе знімала.

Гаїшник. Знаєте що? Беріть телефон, квіти і давайте - по прямій. З 8 березня.

Віктор: Не дарма кажуть, що жінка за кермом, що мавпа з гранатою.

Юліана: ЩО?

Віктор: Мовчу, мовчу. Додому так додому.

Юліана: Ну нарешті, я вдома. Ось мама з татом щось у книжках шукають. Напевно тато знову забув куди заначку заховав.

Тато: Кошмар, в яку ж книгу я поклав ці гроші. Давай шукай нормально. Як я зроблю тобі тепер сюрприз до 8 березня? Шукай!

Легач. Мама: Я шукаю!

Тато: Та шукай нормально. Кошмар! Куди ж можна було покласти, в яку книжку. Я ходжу тепер і мучуся, ходжу і мучуся. О, «Ходіння по муках». Ми купували таку книжку? 

Мама: Ні. Ми тільки дивилися на неї. Але не купили.

Тато: От, ти дурна! Якби були тоді купили, то тепер би вже не шукали. Так, будемо розмірковувати логічно. Я гроші клав, щоб дістати. Клав, щоб дістати. О, Достоєвський!

Мама: Та тут п′ятнадцять томів!

Тато: Ну от маєш! «Ходіння по муках» ти ні одного не купила, а Достоєвського аж 15 томів.

Мама: А може «Брати Карамазови»?

Тато: Які брати, де логіка? Немає у мене братів. А хто у мене є. Ага, теща.  Достоєвський, теща. «Преступление и наказание»! Точно!

Мама: А при чому тут моя мама?

Тато: Ну я подумав…Стара баба, молодий чоловік, сокира… Все сходиться.

Мама: Ідіот! До речі! А в «Ідіоті» може бути.

Тато: Немає. В «Ідіоті» я відразу подивився, я себе знаю. Ідіот, ідіот, куди ж я міг покласти. Баран! А «Барана» немає книжки?

Мама: Ні!

Тато: От дебіл! А «Дебіла» немає книжки?

Мама: І «Дебіла» немає.

Тато: Ну от, будь-ласка, ні «Барана», ні «Дебіла» - немає літератури в країні.

Мама: Скільки хоч там було?

Тато: Тисяча, штука гривень була!

Мама: Та немає там уже тисячі. Максимум 500 залишилось.

Тато: Логічно не виходить. Будемо думати не логічно.Так, це та книга, яку би я ніколи не прочитав.

Мама: Так що ж нам треба тепер усю бібліотеку перерити?

Тато: Дуже смішно! У що я ніколи не вклав би гроші?

Мама: Історія України?

Тато: Слухай, ти що хвора? Ну хто зараз гроші в Україну вкладає? Ти подумай?

Мама: Так, мені набридло шукати. 

Тато: А як же подарунок на 8 березня? Сюрприз? Кажи, що ти хочеш.

Заходить сусідка в шубі. 

Тато: О, приперлася!

Сусідка: Привіт, Марійко. З святом тебе! Дивись, яку шубу мені чоловік подарував на 8 березня!

Мама: Ой, яка шуба! Можна приміряти? Перед дзеркалом. Ти питав, що я хочу на свято? Я хочу шубу! Ну давай, купи! Не хочеш на 8 березня, купи на день народження. У мене ж скоро день народження, через 11 місяців.

Тато: Ну що ж, ніби нічого. Виглядає нормально! По чому ця куфайка?

Сусідка: Всього нічого! Сто тисяч.

Тато: Сто тисяч? Це в чому, в копійках?

Сусідка: Це в грошах!

Тато: Ну знаєш, що я тобі скажу? Вилізай звідти.

Мама: Не вилізу!

Тато: Я тебе зараз звідти витрясу!

Мама: Не витрясеш!

Тато: Ну подумай сама! Сто тисяч. За ці гроші можна машину купити! Але в машині 140 коней. А тут що? Три білки!

Мама: Які білки? Очі роззуй! Ти розумієш, що це? Та це ж песець!

Тато: Ти на цінник подивися! Це повний….горностай!

Мама: Ти розумієш, у кожної жінки повинна бути шуба. У моїх подруг уже є,  уже у сусідки є. Я навіть не знаю, як тебе переконати. Ну навіть у собаки на вулиці є шуба.

Тато: Знаєш, я на тебе дивлюся, якось вона тебе повнить. Виглядаєш, як вгодоване ведмежа. І старить вона тебе. Ти схожа на 70-річну бабу.

Мама: Купи мені шубу!

Тато: Ну не можу я купити тобі шубу. Я член товариства по охороні тварин. Я проти, щоб ображали маленьких, пухнастих, беззахисних тваринок.

Мама: А тебе, між іншим, ще ніхто не ображав! Мені дуже потрібна ця шуба. Ну подивися, як вона на мене діє: ось я в шубі - ха-ха, ось я без шуби -  а-а. Жінка в шубі – це не жінка без шуби, вона по-іншому ходить, по-іншому говорить, вона по –іншому думає. Ось я, наприклад, коли дивлюся на себе в дзеркало, то розумію, що стара шапка тут не підійде. І сумочка не підійде.

Тато: І чобітки не підійдуть.

Мама: І чобітки також не підійдуть. 

Тато: Чим тобі старе пальто не подобається? Воно ж зовсім нове! Ми його купили, коли Юліана народилася.

Мама: Юліані вже 14 років!

Тато: Хороший вік! Весна! Все цвіте, розпускається!

Мама: І пальто розпускається! Ти мені нічого за своє життя із хутра не купив!

Тато: Тобі не соромно? 

Мама: А що ти мені подарував?

Тато: А пояс із собачої шерсті? Так, я тобі обіцяю, коли у нас все налагодиться, ми купимо шубу. Клянуся!

Мама: Так все, я  зрозуміла. Не буде у мене ніколи шуби.Забирай цю шубу. Цілує шубу, віддає сусідці. Сусідка виходить.

Мама: Яка шуба? Розмріялася! Коли меншому сину потрібен портфель, Юліані чобітки, старшому новий костюмчик. Він в старому з 1 класу ходить, а уже у 8-му. Все, забули процю шубу. Не беремо ми цю шубу, не беремо!

Тато: Ні, беремо! Ну що я жінці не можу шубу купити? Вудочку продам. Гантелі. Буде у тебе шуба!

Мама: Ні, не буде, цього не вистачить!

Тато: Ну машину продам, кредит візьму. Правда, якщо я його не віддам, то шубу зроблять з мене.

Мама: Любий, та ти знаєш, що ти зараз сказав? Та навіть якщо не буде у мене цієї шуби, я все одно щаслива буду. Я щаслива, що вийшла заміж саме за тебе, що саме ти батько наших 4 - х дітей.

Тато: Яких 4-х, у нас лише троє!

Мама: Кіндер-сюрприз!

Тато: Ну як такій жінці шубу не купити! Побігли в магазин!

Музика 
Юліана: Як я люблю такі моменти у житті нашої сім′ї. Та що там казати, я навіть не ображаюся на тебе за твій подарунок.

Віктор: Ага! Класна була пригода!
Юліана: Сподіваємось, вона сподобалась усім присутнім!  

Всі виходять на сцену.   

Ведуча. Вітаємо, любі, вас із ВЕСНОЮ!

Нехай і не є вона дуже рясною,

Але у душі вона майже прийшла

А наша програма посмішки щирі вам принесла!

Ці посмішки людям ви віддавайте,

До них частину душі додавайте,

І шарму жіночого трохи вкладайте,

Парфумів краплинами це поливайте,

Весело все у житті ви сприймайте -
І ЩИРІ ВІТАННЯ від нас ви приймайте!

Танець 

Презентацію до 8 березня можете переглянути тут

 Сценарій до Дня вчителя

Звучить музика.

Ведучий. Один раз у рік, у найпрекраснішу пору, коли шелестить падолистом осінь, коли у лузі снує мереживо бабиного літа, а над землею пломеніють різнобарвні квіти, приходить Ваше свято – День учителя!
Ведуча. Один раз у рік ми говоримо Вам: “Із професійним святом! Із Днем працівників освіти!”
Ведучий. Вам, людям нелегкої, але необхідної на Землі професії, ми складаємо сьогодні величальні слова подяки.
Ведуча. Із безлічі професій на Землі,
  Які вже є, яких ще будуть вчити, - 
  Є головна, як віщий, сущий хліб,
 І назва цій професії – Учитель.
Учень:
Скільки б не судилося страждати,
Все одно благословлю завжди
Мить, коли учитель скаже:
«Піднімайсь! До дошки йди!».
Учениця:
Мить, коли окрилений філолог
Прорікає: «Пишемо диктант!»
А рішучий завуч б'є на сполох;
«Кинь шпаргалку! Розвивай талант!».
Учень:
Мить, коли усміхнений директор
На контрольну радісно спішить,
А галантний дядечко-інспектор
Документи в папках потрошить!
Учень: Коли тести пропонує фізик,
Учень: Музикант настроює баян,
Учениця: Як біолог марно сушить мізок,
Учень: А географ дує, як містраль.
Учениця: Як історик датами морочить,
Учениця: Фізкультурник біга, як Пеле.
Учень: Зарубіжник серенади строчить,
Учень: Трудовик монтує «Шевроле»,
Учень: Як завгосп комп'ютерами марить,
Учениця: Бібліограф книги роздає,
Учениця: Як психолог лине поза хмари
Щастячко шукать своє й моє.
Учениця: Скільки не судилося б ходити
В перший клас читати «Букваря»,
Усі разом:
Школу рідну будемо любити
Ту, де кожна вчителька - зоря!
Ведучий. Дорогі наші вчителі! Сьогодні ми хотіли б, щоб Ви на цей короткий час забули про свої повсякденні турботи і разом з нами провели приємні хвилини відпочинку. Наш виступ присвячується Вам!

Пісня - переспів на мотив “Наша служба и опасна и трудна”

Ви забудьте про журнали хоч на мить,
Поки пісня ця окрилено дзвенить,
Поки свято нас тримає у своїм
Радіснім полоні,
Ми для вас, шановні наші вчителі, 
Принесемо із далекої землі 
Сонце на долоні.
II.
Ви не вірте, що підкорять вас роки,
А частіше усміхайтесь залюбки,
І фортуна подарує вам джек-пот,
І душа розквітне,
І весела безтурботна дітвора
Прокричить для вас гучне: «Ура - ура!» -
Щиро і привітно.
III.
Ви розкрийте свої радісні серця
Бо удача педагогам до лиця,
І тоді на добру сотню щасних літ
Долю приголубим,
Проспіваємо натхненно світлий гімн
І повторимо ще раз для вчителів:
«Ми вас дуже любим!»

Ведуча: А зараз всі до телеекранів. До вашої уваги-спецвипуск новин сільського каналу «Лужанські побрехеньки». 
Завклубом Григорівна: Доброго дня, шановні глядачі.
Голова  Сельський:  Вітаємо вас.  У студії новини каналу «Лужанські побрехеньки» незмінні ведучі Завклубом Григорівна.
З Г:  Та Голова Сельський. 
Г С: Сьогодні у випуску.
З Г: Українські вчителі готуються  зустріти своє чергове професійне свято.
Г С: Про їхні радощі та тривоги, здобутки та перемоги…
З Г: Надії та сподівання, плани та їх виконання…
Г С: Про це та інше у випуску, як завжди, цікаво, доступно, лаконічно та оперативно.
З Г: Отже, тема дня: На порозі – День учителя.
Г С: З вітальним словом до усієї просвітянської еліти виступив прем’єр-міністр України. З прямим включенням з Кабінету міністрів наш власний кореспондент Анна Василівна Кравчук.  Анно...
Анна:  Вітальну телеграму  Арсеній Петрович готував сьогодні відрання. Інтрига зберігається, чим же цьогоріч прем’єр-міністр порадує освітян? Нарешті телеграма у мене в руках  і я її готова озвучити: "Шановні освітяни! Вітаю вас із професійним святом. Перед вами роботи – ліс не рубаний. Прочистіть його. Море бездонне – штурмуйте його. Поле не оране – зоріть його. Успіхів Вам!"   Ось таким  багатозначним було сьогоднішнє привітання прем’єр-міністра України освітянам.  Студіє…
Г С: Дякуємо вам, Анно. І головне: жодних обіцянок. Продовжуємо випуск.
З Г: Наші кореспонденти на сьогодні провели соціологічне опитування серед батьків учителів з приводу питання, яке хвилює самих педагогів найбільше «Чому я, нещасний, учителем став?»
ГС: Як говорять мудрі люди – всі наші проблеми родом з дитинства. Отож,  запрошуємо до слова соціологів.
Учень 1. Дорогі вчителі! Вітаємо вас з вашим найулюбленішим святом - з днем Вас!

Учень 2. Тобто з Днем учителя!
Учень 1. Під час опитування ваших батьків ми дізналися чому ви вибрали для себе цю важку і водночас цікаву професію.
Учень 2. Ось, наприклад, маленькі Мирослава  Василівна, Олеся Олекcіївна, Марія Миколаївна і Тетяна Петрівна коли їх вкладали спати, потай під ковдрою читали книжки українських класиків.
Учень 1. Але одного разу, коли їм потрапила дуже цікава книжка і зовсім незручна ковдра, вони вирішила вилізти з-під неї і читати цікаві книжки разом із дітьми на уроках.
Учень 2. А  Леся Василівна та Марія Миколаївна  вивчили англійську мову раніше, ніж українську.
Учень 1. Першим словам їх навчили хлопчаки надворі, і тільки набагато пізніше вони дізналася, що ці слова були не англійськими.
Учень 2. А маленький Михайло Васильович озброївшись совочком, ходив до пісочниці на свої перші археологічні розкопки.
Учень 1. А коли починався дощ, він сідав  під деревом і розказував іншим дітям страшні історії.
Учень 2. Тому, коли виріс, то став істориком. Крім того, з дитинства Михайло Васильович відзначалався відповідальністю і принциповістю. Він дуже любивперевіряти журнали.

Учень 1. Спочатку він перевіряв тільки журнали «Мурзилка» і «Барвінок», а коли подорослішав, йому почали довіряти перевірку інших журналів - «Космополітен» і «Плейбой». І щоб не позбутися цієї звички, довелося стати завучем.
Учень 2. А Марія Іванівна любила в дитинстві малювати портрети Менделєєва.

Учень 1. Та інші діти думали, що то дід Бабай, і від жаху розбігалися.

Учень 2.  А їй самій це так подобалося, що вона вирішила стати вчителькою хімії.
Учень 1. А Олеся Іванівна, коли була дитиною, завжди жаліла бездомних кошенят.
Учень 2. Побачить, бувало, на вулиці бездомне кошеня - приголубить, обігріє, напоїть молоком і починає йому біологію пояснювати.
Учень 1. Молоко кошенята пили добре, а ось біологію засвоювали погано і тому Олеся Іванівна  вирішила пояснювати біологію бідним дітям.
Учень 2. А маленькі Маряна Василівна та Марія Іванівна в дитинстві любили рахувати до десяти.
Учень 1. А потім вони підросли, і їм дозволили рахувати до двадцяти. Так вони і стала вчительками математики.
Учень 2. Коли вчителі були маленькими вони часто демонстрували свій характер.
Учень 1. Наприклад,  Анатолій Миколайович любив шикувати своїх дітей і командувати: «Налі-во!». Саме тому його син -  Анатолій Анатолійович  - став учителем фізкультури в надії на те, що колись зможе  віддячити своєму батьку за незабутнє дитинство.
Учень 2. А маленькі Люби Миколаївні, Оксана Лаврентіївна і Богдана Василівна…. Так і залишилася маленькими.
Учень 1. І стали вчителькою початкових класів. Діти їх дуже люблять, бо сприймають за своїх!
Учень 2. Маленька Андріана Миколаївна дуже любила гуляти. Одного разу вона йшла до бабаусі у Полянки і загубилася. Коли її знайшли, то вона вирішла, що завжди буде дружити з компасом і тому стала вчителькою географії.
Учень 1. Але ми все одно раді, що ви нарешті виросли.
Учень 2. І прийшли послухати наші жарти та поздоровлення.
                
З Г: Дякуєм. А ми продовжуємо випуск новин. У нас тільки найсвіжіші факти.
Г С: Григорівна, надійшла інформація, що на численні прохання освітян підняти заробітну плату  уряд відповів відмовою.  Тоді ініціативна група вчителів висунула пропозицію виплачувати ту ж саму зарплату, але двічі на місяць.  Як ти думаєш, уряд розгляне цю пропозицію?
З Г: Було б дуже доречним, якби учителям підняли заробітну платню. Тоді б педагоги могли собі дозволити купувати електронні конструктори уроків, магнітні дошки…
Г С:  Хтозна…Може, і мультимедійні проектори, ноутбуки для  кожного класу…
З Г:  Яким би казково-легким було тоді їхнє життя…
Г С:  А поки що вони можуть дозволити собі тільки супер-ручку, як у нашій рекламі.

                                      РЕКЛАМА
1.Ти – молода учителька…
2. Або молодий учитель…
3. А, може, не молода, а досвідчена…
4. Або ж із солідним стажем…
1. Байдуже, хто ти. Головне – який ти!
2. Будь упевненим в собі. 
3. Будь неповторним.
4. Будь стильним!
1. У цьому вам допоможе наша ручка «Три в одному: ручка – конспект – міні-дошка».  Займає мало місця,  зручна у користуванні, легка, мобільна, не вимагає додаткових витрат.
РАЗОМ: користуйтесь нашою ручкою
1. І завуч не придереться!

Г С: До чого тільки не додумаються наші вчителі, аби зекономити на масло. Продовжуємо випуск. 
З Г: Але це свято було б неможливим, якби  не…
Г С: Якби не  хто, Григорівна?
З Г:  Якби не учні – ті, заради кого вчителі недосипають ночі, готуючи цікаві уроки. Ті, заради кого вчителі ходять по домівках, вивчаючи умови проживання, ті, хто їх боляче ранить нерозумінням і ті, за ким хочеться плакати на випускному.
ГС:  Аби з’ясувати, які вони, учні сьогоднішні, в одну зі шкіл була відкомандирована спеціальна група відважних репортерів. Спробуємо зв’язатись з ними.  Алло, студія на зв’язку.
Репортер 1:  Студіє, ми десь тут, у школі. Спробуємо розповісти про те, що нам вдалось побачити.
Репортер 2:  Увага! Увага! Наш мікрофон встановлено на площадці другого поверху.
Репортер 1: До кінця перерви лишилось 5 хвилин.
Репортер 2: В коридорі біля вікна ми бачимо Жолобчука Сергія та Бернара Василя.
Репортер 1: Вони обидва в хорошій формі. Раптом Сергій дає запотиличник Василю. 
Репортер 2:  Як? Такого бути не може.
Репортер 1:  Василь відповідає серією легких ударів.
Репортер 2: До них приєднується ще троє хлопців з 11 класу: Павлюк, Феданюк, Скляров.
Репортер 1:  У результаті цього п’ятиборства Сергій та Василь втрачають форму.
Репортер 2: В Сергія відірваний рукав і відлітає один ґудзик.
Репортер 1: У Василя на згадку під оком величезний синець розміром з куряче яйце.
Репортер 2: Змагання продовжуються. Швидкісний спуск перилами східців здійснює  Полянчук Василь.
Репортер 1: Один із прийомів боротьби самбо, а саме «Больовий прийом» провів Лета Руслан: він  знову смикнув за волосся Оксанку Костюк.
Репортер 2: Це ту, що змовчить?
Репортер 1: Ні, це не та, що змовчить. І ось уже двоє однокласників попідруки ведуть Руслана до медпункту.
Репортер 2: Ну ось, нарешті, лунає дзвінок.
Репортер 1: Біля дверей в кабінет історії починаються змагання  з важкої атлетики. Особливо відзначився Волощук Петро. Він застосував жим, штовхачок,  ривок і… увірвався у клас  першим.
Репортер 2: Але він спізнився. Під першою партою  вже лежить  Гаврищук Михайло і пускає мильні бульбашки.
Репортер 1:  До початку уроку залишається зовсім …нічого.
Репортер 1: Зовсім несподівано з кабінету хімії вибігає Кравчук Денис і біжить у напрямку найближчого  вікна, де вправно ховає щоденник. Судячи зі швидкості виконання дії , випливає, що це місце зайняв він давно.
Репортер 2:  Але для учасників усіх цих неспортивних змагань вже приготовані найрізноманітніші сюрпризи.
Репортер 1: Починаючи від одиниці за поведінку і закінчуючи викликом батьків до школи.
Репортер 2: Але ж і  уявити школу без них неможливо.
Репортер 1:  На цьому наш репортаж закінчується. 
Репортер 2: Дякуємо за увагу!  

Г С: Дякуємо нашим репортерам.

З Г: А зараз до вашої уваги гороскоп для вчителів від Магдалени Мачійовські.
Магдалена Мачійовські.  Багато в світі гороскопів є
І кожен сам себе впізнає.
Ну, я гадаю, час уже наспів,
Щоб скласти гороскоп для вчителів.
Якщо щось втнув,
То близнюки побачать.
Їх не один, не два -
А сто неначе!
Якщо ваш вчитель овен,
Треба знати - 
Ні бекати не дасть,
А ні мовчати.
Як раки раптом
Клешнями впіймають,
Від дошки довго
Вже не відпускають.
Хоч лев довкола столу грізно ходить,
Та за знання він щедро нагородить.
Для діви акуратність, вправність
Важливіші ніж відповідей зміст.
Для терезів важлива рівновага
І знання потрібне і увага!
Якщо ти не довчив урок хоч трошки,
Відчує скорпіон - і йди до дошки.
Кидає зауваження стрілець.
Хто уникнув,
Той справжній молодець.
Із козерогом буцатись не варто
Пояснить все, коли треба, докладно.
Дзвінок з уроку легко пропустити,
Як водолій почне розмови  лити.
Хоч риби люблять часто помовчати,
Тобі не вдасться в рот води набрати.
Вдалось про вчителів нам це дізнатись.
Тож ні від кого нам не вдасться заховатись.
Тому щоб добре пережить урок 
Ми вивчимо напам′ять гороскоп.
Г С: Наші кореспонденти встановили приховану камеру в одному з кабінетів Лужанської школи. Нашою метою було дізнатися прихований бік вчительської праці. Увага на екран.
Сценка "Виховання дитини по телефону"
(вчителька телефонує додому)
Вчителька
Ало, синок привіт, як там твої справи.
Я дзвоню із школи.
У нас сьогодні педрада.
Я сьогодні затримаюсь.
Ви там з татом якось без мене, добренько.
Уроки вивчив?
А що вам задавали?
Палички?
Ой молодець?
І кружечки?
А, то ти кругленькі намалюй, кругленькі кружечки.
Ну все, бувай
Ведучий 
Минуло п’ять років
(вчителька дзвонить по телефону)
Вчителька
Ало, синок, привіт, це твоя мама.
В нас сьогодні дискотека в десятому класі, я затримаюсь.
Ти там з татом без мене.
Ви поїли?
Як немає?
А макарони?
Вже місяць як з’їли?
А каша?
Вже вчора з’їли?
А, то скажи, хай тато знайде на полиці у шкафу сухариків. Розмочите у водичці та й повечеряєте.
Ну добренько, все, цілую, бувай.
Ведучий 
Пройшло десять років
(вчителька дзвонить по телефону)
Вчителька
Ало синок, привіт, як там твої справи.
Добре?
Уроки вивчив?
Як не задають?
Взагалі не задають?
Що, ти вже в інституті?
Синок, а в якому?
Кинув слухавку!
Ведучий 
Минуло п’ятнадцять років
Вчителька
Ало, синок, це мама!
Як не синок?
Внучок?
Ой, внучок, я замоталась, в нас сьогодні збори батьківські.
Ну ви з батьком якось без мене?
А з дідусем?
Ви там поїли, да? Сухариків, як завжди!
А на уроки що задавали?
Палички?А!
І кружечки?
То молодець.
А, то ти кругленькі намалюй, кругленькі кружечки, добренько.
Ну все, бувай.
Г.С. Ви бачите, яка тяжка і відповідальна праця вчителя. Адже учитель прикладає стільки зусиль заради інших дітей, забуваючи за свою сім’ю та діток. З цього приводу ми взяли інтерв′ю у дівчини, мама якої вчителька.
Кореспондент. Оже, Юліано, розкажіть нам як вам живеться у вчительській родині. Мабуть, всі однокласники вам заздрять?
Юліана. Мама вчителька!  Щаслива!
Всі так заздрили мені, коли з мамою я чинно
йду до школи день при дні.
Та яке там щастя? Звідки?
Все не так як у людей.
І не заздрити, жаліти треба вчительських дітей.
Спробуй в класі ворухнутись,
Чи з уроку утечи,
Не дай Боже, запізнитись –
Знають враз усе батьки.
Що всім можна – тобі зась,
Не послухав – начувайсь.
То не так ти одягнулась,
«Де ж це совість твоя й стид,-
чую майже щохвилини,-
Ти ж учительська дитина…»
Ну хіба не геноцид?
Ввечері лягаю спати,
Прошу казку розказати,
Як всім дітям перед сном.
Де там. Мама за столом пише, пише.
Щось листає і на мене не зважає.
А що скаже – я й так знаю:
«Плани тільки допишу,
І контрольні перевірю –
Все. Що хочеш розкажу» -
Тільки я уже не вірю.
Мовчки в ліжко я лягаю,
Покручусь і засинаю,
А вві сні  мама бачиться мені
Лікарем, кондитером – Тільки не учителем!
От тому й кричати мушу,
І звертаюсь до людей.
SOS! Рятуйте наші душі,
Бідних вчительських дітей!
З Г. А зараз-невеличкий анонс. До уваги вчителів, які обожнюють турецькі серіали. Незабаром на нашому каналі новий учительський серіал «1001 урок Шахерезади». Пропонуємо подивитись уривок фільму.
На сцені Зульфія і Шахерезада.
Зульфія: Абу Алі ібн сіна!
Голос за кадром: Абу Алі народила сина.
Шахерезада: Абу Алі торчок!
Голос за кадром: Молодець Абу Алі!
Зульфія: Талмуд бардак!
Голос за кадром: А у мене ж журнал не заповнений!
Шахерезада: Вах! Турсун заде!
Голос за кадром: Дуже погано! Не зносити тобі голови!
Зульфія: Пукіш, чувак!
Голос за кадром: Неперекладна гра слів.
Шахерезада: Зульфія, айда урок!
Голос за кадром: Зульфія, пішли на урок!
Зульфія: Паштєт урюк!
Голос за кадром: А може спочатку до їдальні?
Шахерезада: Урюк кирдик!
Голос за кадром: Їдальня сьогодні не працює.
Зульфія: Шайтан!
Голос за кадром: Дуже прикро!
Виходить Зухра
Зухра: Гарем, курдюк торчок!
Голос за кадром: Дівчата, здається я вагітна!
Шахерезада: Якши синдром!
Голос за кадром: Таке трапляється!
Зульфія: Тупак ішак?!
Голос за кадром: А ти не брешеш?
Зухра: Ось вам хрест!
Голос за кадром: Клянусь Аллахом!
Шахерезада: Тоді чалма кирдик.
Голос за кадром: Плакала твоя вища категорія!
Зульфія: Тсс! Михаїла топ-топ!
Голос за кадром: Тихо, завуч іде!
Виходить Михаїла
Михаїла: Гарем, шикуйсь!
Голос за кадром: Доброго дня, колеги.
Михаїла: Кранти базар!
Голос за кадром: Послухайте мене уважно.
Михаїла: Гюльчатай кирдик!
Голос за кадром: Гюльчатай захворіла.
Зухра: Що, курдюк торчок?
Голос за кадром: Може, вона теж вагітна?
Михаїла: Нє, башка-бабах! 
Голос за кадром: Ні, в неї простуда.
Михаїла: Урус шакал?
Голос за кадром: Хто піде на заміну?
Зульфія: Талди курган!
Голос за кадром: Я не можу, в мене екскурсія.
Зухра: Караван-сарай!
Голос за кадром: А в мене батьківські збори.
Михаїла: Шахерезада, айда ішак!
Голос за кадром: Шахерезадо, значить підеш ти.
Шахерезада: Раз ішак, два ішак?
Голос за кадром: Що, знову я?
Михаїла: А кіто – дід Бабай?
Голос за кадром: Ну не Пушкін же.
Шахерезада: Аллах акбар!
Голос за кадром: Хай живе директор!
З Г: А зараз наша відповідь  на російську пропаганду. До уваги «Двести» з Дмитирийом Пасульовим.
Дмитрій Пасульов: Вітьо, але переверни одбивні. Бо згорять, мені вже туй пахне! 
Ви позераєте «Двести» з Дмитирийом Пасульовим. Не переключайтеся.
Учора, директор Лужанської школи, Роман Васильович просквозив вухо. Взяв градусник, поміряв горячку. І шо би ви думали? 39! 39! Нич вам не нагадує! А не в 39 році Гітлер перший раз напав фашистськов Германійов на Польшу? Совпаденіє! Не думаву!
Проісе всьо і щи про много такого інтересного дале у випуску. Будете переключатися! Не думаву!
Учора. Сталася страшна ситуація, яка учмелила всіх жителю села. У шокови була даже босорканя Іванка, яка много чого виділа у свому життьови.
Представте собі – білий динь. І вдруг у  центрі села була обнаружена міна. Експерти нараз повіли, ош та міна лишена коровов, яка іла натовський комбікорм.
А типир – моделіруєме ситуацію. Маленька дівочка, 8 року, іде у школу і случайно стає у тоту міну. Несе тото всьо у клас на топанці за собов. Заходит і аде по помостови, по помитому розтягує. Тета Анна буде мити – не думаву! Дівочка буде трепана -  сто проценту.
Ще раз слава Ісусу Христу всім! Я наохтема кажу правду! Вера Божа!
Три дни тому в школі празнували вусімдисять году в одної учительки. Діти так люблят свого педагога, шо рішили заспівати юй пісню Ігоря Ніколаєва «Старая мельница». Совпаденіє! Не думаву!
Щи май інтересна історія сталася на уроці зоології. Василько позерав на плакат з двома  зоологічними об′єктами. І дуже скоро порозумів, шо один з них мидвідь, а другий козел. Совпаденіє! Не думаву!
У Лужанськуй школі дуже ефективне воспитаніє. Коли у Сергійка рот не запирався на уроці учителька приняла оригінальноє рішення – навчила го курити. І коли директор застав іх за сим ділом у тувалєті і запитав «З якого ви класу?» они обоє увіренно відповіли: «З буржуазії!». Совпаденіє! Не думаву!
Ви позерали «Двести» з Дмитирийом Пасульовим. Ліпше бисьте позерали на затемнення сонця. Увидимеся!
Г.С. Григорівно, а коли вчителям нашої школи вручали грамоти?
З Г. Я такого не пам′ятаю.
Г.С. Тому зараз всі ми станемо свідками такої події.
Учень. Грамотою «Золотого сонця» нагороджується  директор школи Студеняк Роман Васильович.
Директор школи - фігура центральна
Як кажуть в народі - всьому голова! 
Директор на місці - той школа у шані 
І як він зкерує - так підуть діла! 

Грамотою „Золотого місяця” нагороджується завуч школи Пукіш Михайло Васильович.
За труд титанічний, 
Недоспані ночі; 
За ваші таланти і 
Звершення творчі, 
В цю радісну мить 
Грамоту казкову на щастя візьміть.

 
Грамотою “Неповторного свята” нагороджується заступник директора школи по виховній роботі Митрюк Богдана Василівна.
Прийміть від нас вітання - найпалкіші, 
А з ними побажання - найщиріші - 
Добра, поваги, злагоди, любові, 
Багатої на щастя долі! 

Грамотою „Першої зорі” нагороджуються наші яскраві, добрі, милі, палаючі незгасним вогнем, ранкові зорі 
Осінська Любов Миколаївна, Дребіт Любов Миколаївна, Дребіт Любомира Олексіївна,Тернущак Олеся Ярославівна, Скрипка Оксана Лаврентіївна, Тафійчук Оксана Михайлівна, Тернущак Сніжана Василівна, Тафій Тетяна Василівна
Найперші вчителі – ранкові наші зорі, 
Спасибі вам за те, що ви були у нашій школі! 
Ви нам дали усе – 
Турботу, розум, мудрість; 
Тепло своїх сердець, 
Любов, терпіння, мужність, 
Назавжди поруч ви – 
І в радості, і в горі! 
Ми вас вітаєм щиро, 
І зичим щастя й долі! 

Грамотою „Мудрої книги і Чарівного пера” нагороджуються мудрі, справедливі зорі – учителі- мовники Поляк Мирослава  Василівна, Дребіт Олеся Олекcіївна, Лембак Марія Миколаївна і Піцура Тетяна Петрівна 
Сердечно вдячні вам за те, 
Що вчили нас життя любити, 
І щире слово золоте, 
Що кличе з книгою дружити. 

Грамотою „Історичної слави” нагороджується вчитель історії Пукіш Михайло Васильович
За те, що з вами ми мандрували у минуле 
І дізнавалися, коли які події були, 
Які де битви і які повстання – 
Від нас прийміть цю грамоту й вітання.

 
Ведучий: Грамотою  „Трудової слави” нагороджуються вчитель трудового навчання Микуляк Любов Василівна
За ваше піклування і турботу, 
Щоб цінували дітлахи роботу, 
За пречудові витвори руками 
Ми пам’ятаємо про вас роками. 

Грамотою „Хімічного дива” нагороджується вчитель хімії. 
Вулшинська Марія Іванівна 
За те, що робите ви диво, 
Узявши в руки реактиви. 
За чарівні хімічні вміння, 
За труд старанний і сумління

Грамотою „Палкого серця” нагороджується вчителька біології Головчук Олеся Іванівна
За те, що нас навчили світ любити, 
Нічого не ламати і не бити, 
В природи більш, ніж треба, не хапати, 
Все боронити, стійко захищати. 
За добре серце, до учнів відкрите, - 
Прийміть від нас вітання превелике! 

Грамотою „Закордонної зорі” нагороджуються вчителі англійської та німецької  мови  Флейса Олеся Василівна, Жадані Марія Миколаївна, Божук Іван Іванович.

За те, що всім кордон відкрили, 
За те, що в нас з’явились сили 
Вивчати мови іноземні – 
Спасибі вам й уклін доземний! 

Грамотою  „Геометричної прогресії” нагороджуються вчителі математики Полянчук Маряна Василівна та Сас Марія Іванівна.
За те, що мислити навчили, 
І на все це не шкодували сили. 
За теореми, аксіоми, 
За інтеграли і біноми, 
За функції, тотожності, рівняння… 
Прийміть від нас це щире привітання. 

Грамотою “Золотого компаса” нагороджується вчителька географії Бабій Андріана Миколаївна.
У вас робота не проста, 
Карти контурні збирати, 
Потім їх перевіряти, 
Знати нафту де знайшли, 
Де лежать вічні сніги. 
Вам, географам, хвала, 
Мудра в вас є голова, 
Бо запам'ятать малечі, 
Не під силу оці речі. 

Грамотою „Зеленого долара” нагороджується наш завгосп Мандзюк Анатолій Миколайович.
За те, що крейду діставали, 
Вугілля вчителям давали, 
За всі турботи і старання 
Ми шлемо вам свої вітання. 

Грамотою  „Олімпійської слави” нагороджуються вчителі фізкультури Мандзюк Анатолій Анатолійович, .
За те, що не шкодуючи вмінь, сили, 
Спортсменів ви упевнено ліпили, 
Прийміть подяку щиру 
Й нагороду від усього колективу. 

Грамотою „Золотої книги” нагороджується бібліотекар школи Мирон Ганна Василівна
Хай радість Вам життя дарує, 
Щоб усміхались ви весь час. 
Хай мрії ваші всі здійсняться, 
Були ви дужі увесь час! 

Грамотою “Щирого серця”  нагороджується соціальний педагог школи Копич Людмила Ярославівна.
Соціальний педагог завжди в пошані,
Ви сьогодні поздоровлення приймаєте!
Ми вас дружно, разом вітаємо,
Вам благополуччя і щастя бажаємо. 

Грамотою “Першої допомоги” нагороджується медсестра школи Піцура Неля Валеріївна.
За любов до людей і повагу, 
І за ставлення чуйне своє 
Будьте вірними власній присязі, 
Залишайтесь такою, як є! 

Грамотою “Шкільного новатора” нагороджується Павленко Тетяна Романівна.
В школі є така посада – це вигадник і новатор,
Невгамовний, весь в роботі педагог – організатор,
Скільки справ завжди у неї, скільки творчості й горіння,
І вона таки уміє передати дітям вміння. 

Г.С:  І насамкінець – прогноз погоди
Г.С:   Що ж прогнозують синоптики на День учителя? Про це нам повідомить Руслана Писанка.
Руслана Писанка:  На День учителя синоптики прогнозують місцями невеликі опади у вигляді премій, грошових винагород.   На території Закарпатської області і особливо у Рахівському районі пройдуть зливи пошанувань і захоплень від учнів і батьків. А сила вітру, що несе переміни, сягатиме 30 м за секунду.  Показник термометра учительського настрою буде максимально високий.  В окремих районах спостерігатиметься мінлива хмарність у вигляді недописаних конспектів, недоперевірених зошитів. Але хвилюватися не слід: наступний день обіцяє бути спокійним, нічого унікального у природі не відбуватиметься – в районному методичному кабінеті також святкували День учителя, тому перевірки відміняються. А загалом на усій території України утримається стабільно сонячна, весела, святкова погода.

Всі виходять на сцену.
Учень: Ми пишаємось, що нам пощастило навчатися саме в цій школі і саме у цих вчителів.
Учень: І вибачте, якщо ми іноді завдаємо вам прикрощів.
Учень: Насправді ми дуже поважаємо вас і вашу працю.
Учень: І ми будемо старатись виправдати ваші сподівання і стати гордістю нашої школи.
Учень: І сьогодні поклавши руку на Закон про освіту, ми урочисто клянемось:
Учень. Ніколи не приходити в школу…
Учень. … з невивченими уроками.
 Учень. Ніколи не вітатися з учителями…
Учень …тримаючи в роті жуйку.
Учень. Ніколи не розкривати підручники…
Учень. …брудними руками.
Учень Ніколи не розв’язувати задачі…
Учень. ..списуючи їх у сусіда по парті.
Учень. Ніколи не робити домашнє завдання…
Учень. …на уроці фізкультури.
Учень. Ніколи не чергувати в класі…
Учень. …як-небудь.
Учень. Ніколи не попереджати батьків про батьківські збори…
Учень. …за 5 хвилин до їх початку.
Учень. Ніколи не закінчувати семестр…
Учень. …з поганими оцінками.
Учень. А ще ми хочемо сказати вчителям: Ми вас любимо!
Учень. І хочемо, щоб ви більше посміхалися.
Учень. І не лише в день свого професійного свата.
Учень. Бажаємо вам завжди бути у хорошому настрої.
Учень. Навіть якщо ми іноді його псуємо.
Хай доля учительська красивою буде,
А школа хай рідна про вас не забуде,
Рятує хай ангел – спаситель всіх вас,
Щасливі й здорові були щоб весь час.
Хай мрія прекрасна веде вас в життя,
Щоб ладилось все і велось до пуття.
Хай ваша надія вам живить серця,
Натхнення і творчість дає без кінця.
Не зникне хай віра в казки й чудеса,
Хай будуть із вами любов і краса.

Пісня-переспів на пісню з репертуару Алли Пугачової «Зтот мир придумай не нами»
I.
За те, що кожен раз заходите ви в клас,
За кожен новий день, за весен політ
Ми будем вдячні вам, ми привітаєм вас,
Ми скажем від душі: «Дякуєм, вчителі!»
Приспів: Хай ваш дім наповниться щастям,
Хай душа святково бринить,
Хай добром вам щиро віддасться
Кожен день, година і мить.
II.
За радісну блакить, за небосхил надій,
Де наша зірка вже давно зайнялась,
За всі ці десять літ, за кожен рік шкільний -
Спасибі, що ви є, і згадуйте нас.
Приспів:
Хай любов вас вік не покине,
Хай летять у безмір пісні,
Хай надій нестримна лавина
Подарує сонячні дні!

ІІІ
 Вітає щиро вас Увесь наш дружний клас,
Осінні теплі дні хай продовжать роки
Об'єднує серця Крилата пісня ця,\
Поваги і любові на вічні віки

Приспів: Хай ваш дім наповниться щастям,
Хай душа святково бринить,
Хай добром вам щиро віддасться
Кожен день, година і мить.

Презентацію до сценарію можете переглянути тут