Матеріали для атестації

Презентацію досвіду вчителя біології можете переглянути тут

Управління освіти, молоді та спорту Рахівської державної адміністрації

Районний методичний кабінет

"Впровадження проектної діяльності при вивченні біології та екології"

Опис досвіду вчителя біології та екології Лужанської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Головчук Олесі Іванівни

Рахів  -  2014

Зміст

Вступ

І. Суть методу проектів, його переваги для учня та педагога.

ІІ. Основні етапи роботи над навчальним проектом.

ІІІ. Реалізація методу проектів у власній педагогічній діяльності та аналіз результатів досвіду.

Висновки.

Список використаної літератури.

Матеріали з досвіду роботи.

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПРОЕКТ МОЖЛИВОСТІ ПОКРАЩЕННЯ  ЯКОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ  УГІДЬ  ШЛЯХОМ  ВИКОРИСТАННЯ  ВИДІВ РОДУ  Lupinus sp.

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПРОЕКТ ВИКОРИСТАННЯ ВИДІВ РОДУ Lupinus sp. У ЯКОСТІ ФІТОГЕРБІЦИДІВ

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПРОЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ГАЗОСТІЙКОСТІ РОСЛИН ШЛЯХОМ ВИЗНАЧЕННЯ В НИХ ВМІСТУ ХЛОРОФІЛУ

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПРОЕКТ  ВІДТВОРЕННЯ ФОРЕЛІ СТРУМКОВОЇ (Salmo trutta m. fario L.) НА ТЕРИТОРІЇ КАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА

Примітка: всі вищеназвані проекти ви можете переглянути на ЕКОЛОГІЧНІЙ СТОРІНЦІ блогу

ВСТУП

Єдиний шлях, що веде до знань -  

діяльність…

                                Бернард Шоу

           Сучасна система освіти повинна бути побудована таким чином, щоб учні мали змогу через активне спілкування розвивати в себе навички мислення та аналізу, вміння співставляти різні точки зору, різні позиції, формулювати і аргументувати власну точку зору, спираючись на знання фактів, законів, закономірностей науки, на власне спостереження, свій та чужий досвід.

         Аналіз якості шкільної освіти в Україні на сучасному етапі розвитку дозволяє викрити суттєві недоліки в навчанні учнів. Перш за все, - це невміння критично мислити, самостійно ставити завдання та приймати рішення (розв′язувати проблеми); слабка економічна і правова грамотність, низький рівень загальнокультурної підготовки. 

        Психологами встановлено, що будь-яка спроба вчителя навчити та виховати дитину, оминаючи власну її діяльність в оволодінні знаннями, «підриває, - як це чудово розумів ще Ушинський, - самі основи здорового розумового та морального розвитку дитини, виховання особистісних властивостей та рис». П. Блонський, аналізуючи процес навчання, зауважував, що робота учня має організовуватися так, щоб із самого початку поступово підводити його до оволодіння методами наукової праці. Сучасна людина повинна багато чого вміти, щоб досягти успіху: працювати в команді, самостійно здобувати, аналізувати й обробляти інформацію, виконувати дослідницьку роботу, мати комунікативні навички. Невипадково в сучасній педагогічній науці все частіше йдеться про діяльнісний підхід до вивчення предметів шкільного курсу [2]. 

         Вагомим фактором впливу на якість освіти є й проблема становлення сучасного вчителя як суб’єкта інноваційних процесів, спрямованих на підвищення якості навчання та виховання школярів. Особлива увага має бути звернена сьогодні на впровадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій.  Саме вихованню «особистісних властивостей та рис» сприяє впровадження проектної діяльності в навчальний процес. Метод проектів детально був описаний і критично перетворений Д. Дьюї та його послідовниками. Сутність його полягає в стимулюванні інтересу учнів до знань і навчання, формування вміння практично застосовувати ці знання для вирішення конкретних проблем поза межами школи. Тому, впровадження проектної діяльності здатне вирішити багато завдань, які покладено на сучасного вчителя. 

І. Суть методу проектів, його переваги для учня та педагога

         Серед методів, що активізують пізнавальну діяльність учнів метод проектів посідає чільне місце. Саме він засвідчує повну узгодженість навчання з життям, з інтересами учнів, він ставить учнів у становище дорослої людини. І тоді учень нагадує лікаря, інженера,  учителя, для якого теоретичні знання – засіб творчих  пошуків. Зрештою активно розвивається мислення з опорою на науку [12].

        Метод проектів - це система навчання, за якої  учні здобувають знання й уміння в процесі планування й виконання поступово ускладнюваних практичних завдань - проектів.

       Суть методу - не формувати, а розвивати особистість у процесі свідомої мотивованої індивідуальної діяльності для розв’язання  поставленого завдання. Основою проектного методу є виконання різних навчальних і творчих проектних завдань, тематика яких розробляється вчителем з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів. Домінуючою в проекті є діяльність: дослідницька, пошукова, творча, рольова, прикладна.

       Загальною основою для рівневого бачення проблемності є ступінь самостійної розумової діяльності учнів:

1. Перший рівень відповідає проблемному викладенні навчального матеріалу вчителем.

2. Другий рівень - це коли вчитель  створює проблемну ситуацію і разом з учнями її розв'язує.

3. Третій рівень передбачає, створення проблемної ситуації вчителем і самостійного  розв'язання її учнями.

4. Четвертий рівень засвідчує повну самостійність учня, який сам знаходить проблему, сам її вирішує, розв'язуючи   на всіх етапах проблеми, питання які  з'являються в ході дослідження.

Проекти можуть бути:

•   практично-зорієнтовані,
•   інформаційні,
•   моно-проект (в межах однієї області знань),
•   міжпредметний проект.

Характер координації проекту:

•   проект з відкритою координацією,
•   проект із скритою (неявною) координацією.

Характер контактів:

• класний;
•   шкільний;
•   регіональний;
•   міжнародний.

Кількість учасників проекту:

•   індивідуальні,
•   парні,
•   групові.

Термін проекту:

•   короткочасний,
•   довготривалий.

       Робота над навчальним проектом передбачає розв’язання проблемних ситуацій, що потребує від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на розробку оптимальних шляхів його реалізації, незмінний публічний захист і аналіз підсумків. Три «кити» на яких тримається ця технологія – самостійність, діяльність, результативність [6].

    Плюсами проектної діяльності є набуття вихованцями таких вмінь:

•   планувати свою роботу;
•   використовувати багато джерел інформації;
•   самостійно відбирати й накопичувати матеріал;
•   аналізувати, зіставляти факти;
•   аргументувати думку;
•   приймати рішення;
•   установлювати контакти;
•   створювати кінцевий продукт (фільм, журнал, проект, сценарій);
•   презентувати створене перед аудиторією;
•   оцінювати себе і команду [3].

   Отже, метод проектів, без сумніву, виступає однією з складових впровадження активного навчання і виховання, що спрямоване на плекання особистості як творця і проектувальника свого життя. Таким чином, педагогічна проектна діяльність:

• формує проектне творче мислення, поєднуючи різні види діяльності;
• передбачає методи активного навчання, забезпечуючи повноцінний зв’язок теорії з практикою;
• визначає способи “живої» діяльності, виступає механізмом впровадження компетентісно спрямованого підходу;
• забезпечує адекватну реакцію освіти на зміни соціокультурного та інформаційно-технологічного середовища;
• розробляє та впроваджує різновид інноваційних підходів;
• розглядає важливі аспекти соціального проектування як одного з важливих напрямів життєвої практики учнів;
• заступає засобом вивчення того чи іншого предмету (географія, біологія, фізика тощо);
• забезпечує технологію розв’язання завдань: від постановки мети – до кінцевого результату [5].

    Реалізація далеко не повної низки зазначених змістовних завдань дозволяє підкреслити значущість на сучасному етапі педагогічної проектної діяльності як форми організації наукового знання учнівської молоді.

ІІ. Основні етапи роботи над навчальним проектом

Не складати плану - значить

 запланувати власну поразку.

Бенджамін Франклін

       Основні етапи над навчальним екологічним проектом є наступними [2].

1. Наявність соціально значущої мети (пролеми)  –  дослідної, інформаційної, практичної.

Подальша робота над проектом – це розв’язання поставленої проблеми. В ідеальному випадку проблема означена перед проектною групою зовнішнім замовником. У ролі замовника може виступати й сам вчитель, і самі учні.

Пошук соціально значущої екологічної проблеми – одна з найбільш складних організаційних задач, яку доводиться розв’язувати вчителеві – керівникові проекту разом з учнями-проектантами.

2. Робота над проектом розпочинається з планування дій щодо розв’язання проблеми, інакше – з проектування самого проекту, насамперед, з визначення вигляду продукту й форми презентації.

Найважливішою частиною плану є поопераційне розроблення проекту, в якому зазначений перелік конкретних дій із вказівкою виходів, термінів і відповідальних. 

3. Кожен проект обов’язково вимагає дослідницької роботи учнів.

Таким чином, відмінна ознака проектної діяльності – пошук інформації, яка потім буде оброблена, осмислена й подана учасниками проектної групи.

 4. Результатом роботи над проектом, інакше кажучи, виходом проекту є продукт. У загальному вигляді – це засіб, який розробили учасники проектної групи для розв’язання порушеної проблеми.

 Підготовлений продукт повинен бути поданий замовникові і (або) представникам громадськості, причому поданий достатньо переконливо, як найбільш прийнятний засіб розв’язання проблеми.

5. Таким чином, проект вимагає на завершальному етапі презентації свого продукту.

Тобто проект – це «п’ять П»:

- Проблема; 

- Проектування (планування); 

- Пошук інформації; 

- Продукт; 

- Презентація.

Шосте «П» проекту – його Портфоліо, тобто зібрання всіх робочих матеріалів проекту. 

Зміст портфоліо проекту:

- Щоденник роботи над проектом;

- Проект (продукт);

- Звіт (тема, мета, завдання, планування, дослідження, супервайзер, рефлексія);

- Рецензія;

- Презентаційні матеріали.

Якщо мова йде про навчальний проект з дисциплін природничого напрямку, то презентаційними матеріалами можуть бути щоденники спостережень, денні (тижневі, місячні, етапні) плани, звіти, макети, друкована продукція, муляжі, гербарії, колекції, альбоми, атласи, карти, мультимедійний продукт, фотоальбоми, фотовизначники, колажі, постери… і  таке ін.

Важливе правило: кожний етап роботи над проектом повинен мати свій конкретний продукт!  

Вчителям потрібен метод проектів для того, щоб:

• навчити учнів самостійному, критичному мисленню;
• аргументувати, спираючись на знання фактів, закономірностей науки, робити обґрунтовані висновки;
• приймати самостійні аргументовані рішення;
• навчитись працювати в команді, виконувати різні соціальні ролі.

Координатор проекту повинен мати наступні характеристики:

•  бути методично грамотним;
•  мати гарні організаторські якості;
•  володіти навиками міжкультурного спілкування;
• вміти встановлювати довірливі, відкриті, взаємоповажаючі відносини між учнями;
•  активно співпрацювати в проектній діяльності;
•  володіти базисними навиками роботи в мережах;
•  вміти працювати з великою кількістю інформації;
• володіти новітніми телекомунікаційними технологіями;
•  активно оцінювати процес і результат.

ІІІ. Реалізація методу проектів у власній педагогічній діяльності та аналіз результатів досвіду

         Одним із яскравих прикладів широкого впровадження методу проектів у загальноосвітній навчальний процес в нашій державі є робота над екологічними проектами під час підготовки до Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології. 

      Всеукраїнська учнівська олімпіада з екології як окремий масовий захід започаткована у 2010 - 2011 навчальному році. Її метою було залучення молоді до виконання невідкладних завдань охорони довкілля та виховання молодого покоління в шанобливому ставленні до природи. 

    Під час змагань учні 10 – 11 класів представляють науково-дослідницькі проекти екологічного спрямування та виконують завдання теоретичного туру.

     Саме екологічний проект тут є домінуючим видом змагань (80 % від загального рейтингу). Працюючи над ним, учні мають можливість оволодіти навичками наукового пошуку, відбору матеріалу, необхідного для розкриття теми проекту та його реалізації, узагальнення та аналізу, методами екомоніторингу, вмінням представляти свій інтелектуальний продукт.

     За чотири роки існування екологічної олімпіади учні Лужанської ЗОШ на уроках екології під моїм керівництвом створювали екологічні проекти щороку (див. матеріали з досвіду роботи) та досягли таких результатів:

1. Нямещук Галина Василівна, Всеукраїнський рівень екологія, 10клас, ІІ місце, 2011 рік.

2. Нямещук Галина Василівна, обласний рівень, екологія, 11 клас, ІІ місце, 2012 рік.

3. Касян Інна Сергіївна, районний рівень, екологія, 11 клас, І місце, 2013 рік.

4. Дем′янчук Валентин Миколайович, обласний рівень, екологія, 11 клас, ІІІ місце, 2014 рік.

         Однак, аналіз учнівських досягнень області виявив ряд труднощів, з якими зіштовхуються педагоги в процесі цієї роботи. Серед них - і ті, що характерні для всієї освіти (про які вже йшла мова вище), і ті, що стосуються безпосередньо організації роботи над проектом: вибору теми, формулювання мети і завдань,  методики дослідження,  оформлення результатів, створення постеру (стенду) і т. ін.

      Результати ІY етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології за період її існування (2011 – 2013 рр.) дозволяють стверджувати, що в Закарпатській області є хороші здобутки, цінний досвід, що заслуговує на поширення, з підготовки науково-дослідницьких робіт екологічного спрямування. Бажання поділитись цим досвідом стало приводом для написання авторами  Бокоч О.С., Головчук О.І., Паланейчик І.В. посібника «Готуємося до олімпіади з екології».

    Матеріали навчально-методичного посібника допоможуть вчителям подолати труднощі при впровадженні в навчальний процес проектних технологій в цілому та екологічних проектів зокрема. 

     У розробці містяться, також, конкретні приклади кращих екологічних проектів учасників-призерів  ІY етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології, орієнтовні критерії їх оцінювання та тестові завдання теоретичного туру ІІІ і  ІY етапів олімпіади (з відповідями та поясненнями).

         Крім підготовки екологічних проектів для екологічної олімпіади використовую метод проектів на уроках біології. Зокрема, учні створюють короткочасні  проекти, які презентують своїм однокласникам. З часу впровадження у практику цього активного методу навчання спостерігаю значне підвищення зацікавленості  учнів предметом, покращення екологічної культури школярів. На уроках учні показують хороші знання, володіють практичними навичками. Тому не дивно, що мої  вихованці досягли успіхів на олімпіаді з біології:

1. Шмуляк Оксана Василівна, обласний рівень, біологія, 9 клас, ІІІ місце, 2012 рік.

2. Головчук Юрій Юрійович, обласний рівень, біологія, 8 клас, ІІІ місце, 2014 рік.

       За час своєї педагогічної діяльності (14 років) я зіткнулася з деякими проблемами та труднощами. На сьогоднішній день у арсеналі вчителя біології  є чимало дієвих методів, які він черпає із засобів масової інформації, мережі Інтернет. Та втілити їх на практиці буває нелегко. Школи України забезпечені комп’ютерами, але  їх не вистачає кожному учневі, більшість обладнання застаріло і ним неможливо користуватися на уроках. Відсутність мультимедійної дошки – ще одна проблема сільських шкіл. Якщо у вчителя є ноутбук, то учні інколи можуть бути присутніми на сучасному уроці біології, а якщо у педагога ПК чи взагалі його немає, то тільки на відкритих заняттях діти мають таку можливість. В нашій країні всі діти мають право на належну освіту. Та чомусь виходить так: те, що для міських учнів норма, для сільських - недосяжна мрія.

      Матеріальна база шкіл потребує негайного покращення. Із застарілим обладнанням та древніми таблицями вчителі дають раду: за власні кошти купують нові. А от живий куточок у кабінеті – розкіш для вчителя, а дітям він необхідний для вивчення більшості тем з курсу  біології  та екології.

      Для створення довготривалих екологічних проектів у школі необхідна цифрова лабораторія: наявність цифрового фотоапарату, кольорового принтера, комп’ютера з сучасною версією Windows для створення презентацій. Без цього вчителю складно представляти проект на достойному рівні. Тому і доводиться йому позичати фотоапарат, створювати презентації та друкувати світлини у Інтернет – кафе.

     Переконана, що з вирішенням цих проблем у активного і творчого вчителя не виникне труднощів. Досвід показує, що учні сільських шкіл за навіть наявності подібних перешкод можуть досягати високих результатів. Ще більші досягнення  чекають на них, коли держава створить сприятливі умови для їх розвитку та творчості.

 ВИСНОВКИ

      Отже, підвищення якості освіти та виховання  школярів у сучасних умовах вимагають від учителя бути суб’єктом інноваційних процесів, де особистісно орієнтовані педагогічні технології та діяльнісний підхід до вивчення предметів шкільного курсу є найактуальнішими.

      Проектна технологія в навчанні природничих дисциплін  передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів. Метод проектів є одним із особливо результативних засобів формування компетенцій, необхідних сучасній людині: вмінню критично мислити, самостійно ставити завдання та приймати рішення, здобувати, аналізувати й обробляти інформацію, виконувати дослідницьку роботу, працювати в команді, розвивати комунікативні навички.

           Вміння користуватись проектною технологією є показником високої кваліфікації педагога, його інноваційного мислення, креативних здібностей, орієнтації на особистісний і професійний розвиток дитини в процесі навчання. 

  

Список використаної літератури

1. Активні форми та методи навчання біології / Уклад. К.М.Задорожний. - Х.: Вид. група «Основа», 2008. -  123, [5] с. - (Б-ка журн. «Біологія»; Вип.12 (72))

2. Бокоч О.С., Головчук О.І., Паланейчик І.В. Готуємося до олімпіади з екології.  Навчально-методичний посібник. - Ужгород, Гражда, 2013.-190с.

3. Єрмаков І. Г., Шевцова С. М. Метод проектів у контексті життєвих результатів діяльності учнів // Проектна діяльність у ліцеї: компетентнісний потенціал, теорія і практика: Науково-методичний посібник / За редакцією С. М. Шевцової, І. Г. Єрмакова,О. В. Батечко, В. О. Жадька. – К.: Департамент, 2008. – 520с.

4. Захарюгіна Н.М. Активізація розумової діяльності учнів шляхом використання інноваційних технологій на уроках біології / Н.М.Захарюгіна // Біологія. -  2008. -  №23.- С.12-14.

5. Іщенко В. Інноваційне забезпечення педагогічного процесу через проектну діяльність // Проектна діяльність у ліцеї: компетентнісний потенціал, теорія і практика: Науково-методичний посібник / За редакцією  С. М. Шевцової, І. Г. Єрмакова, О. В. Батечко, В. О. Жадька. – К.: Департамент, 2008. – 520с.

6. Киян Т.Г. Проектна й дослідна діяльність у позакласній роботі з біології / Т.Г.Киян // Біологія. - 2011.- №2.- С.17-20.

7. Кулініч О. Інтерактивні уроки біології людини. 9 клас / О. Кулініч, Л.Слободянюк. - К.: Шкільний світ, 2007. - 128 с. - (Б-ка «Шк. світу»).

8. Прохорова О.А. Проектний підхід як засіб активації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення хімії / О.А.Прохорова // Хімія. - 2008.- №23.- С.25-26.

9. Пруцакова О. Дидактичні  ігри в екологічному вихованні учнів / О.Пруцакова // Біологія і хімія в школі. - 2000. - №6.- С.32-38.

10. Савустьяненко Т.Л. Інновації на уроках біології / Т.Л.Савустьяненко, А.В.Савустьяненко. - Х.: Вид. група «Основа», 2007. -  192 с.- (Б-ка журн. «Біологія»; Вип.7 (55)).

11. Сеньків Ю.О. Екологічне виховання школярів / Ю.О.Сеньків // Біологія.- 2008.- №36.- С.5-6.

12. Свінченко І.А. Інтерактивні форми діяльності на уроках біології. Частина І. - Х.: Вид.група «Основа», 2011. - 95, [1] с.:іл., табл.- (Б-ка журн. «Біологія»; Вип.4 (100)).

13. Янголь М.П. Метод проектів як основний вид пізнавальної діяльності учнів на заняттях природничого циклу в сільській малокомплектній школі / М.П.Янголь // Біологія. - 2010. - С.14-16.

Методичний паспорт вчителя

Олеся Іванівна Головчук  - 1980 р.н., освіта вища, ТДПУ - хіміко-біологічний   факультет.

Попередня  атестація: 2014 рік, підтверджено кваліфікаційну категорію «Спеціаліст вищої категорії» та звання «Вчитель методист».

Форми та результати підвищення кваліфікації  протягом п’яти останніх років: курси вчителів  біології  та екології з 10.09.2012 по 29.09.2012 року при  Закарпатському інституті післядипломної  педагогічної  освіти.

Проблемне питання: «Впровадження проектної діяльності при вивченні біології та екології».

Методична робота: 

1. Підготовка екологічних проектів для участі в екологічних олімпіадах.

2. Розробка системи  уроків з використанням активних форм навчання з курсу  «Біологія 10 клас».

3. Створення різнорівневих завдань з  курсу «Біологія 9 клас».

4. Розробка позакласних заходів на екологічну тематику.

Виступи: 

1. Майстер-клас на обласному семінарі вчителів біології «Олімпіада з екології: крок за кроком».

2. На районних семінарах вчителів  на теми:

  З досвіду роботи над екологічними проектами; 

  Формування основ здорового способу життя та екологічної культури в Лужанській школі І-ІІІ ступенів; 

  Презентація досягнень Лужанського шкільного лісництва.

3. На засіданнях методобʹєднання вчителів природничо - математичного циклу  Лужанської ЗОШ  - постійно.

Методичний щоденник учителя

Головчук Олеся  Іванівна

Лужанська ЗОШ І-ІІІ ступенів, педагогічний стаж - 14 років.

Фах - вчитель біології, хімії, валеології, екології.

Категорія – вища, звання – старший вчитель.

І. Методична робота

1. Участь у семінарах

1. З досвіду роботи над екологічними проектами, 15.08.2011, Рахівська ЗОШ №1, серпнева нарада вчителів біології.

2. Формування основ здорового способу життя та екологічної культури в Лужанській школі І-ІІІ ступенів, 22.08.2012, Серпнева конференція вчителів, м.Рахів

3 Презентація досягнень  Лужанського шкільного лісництва, 15.05.2013,  Семінар керівників шкільних лісництв, смт.Ясіня.

2. Відкриті уроки 

Районні:

1. Єдність хімічного складу організмів. 10 клас. Дата: 09.12.2009.

2. Види умовних рефлексів, їх гальмування. Лабораторна робота № 10. Умовні та безумовні рефлекси людини. 9 клас. Дата: 14.04.2011. 

Обласні:

1. Майстер-клас на обласному семінарі вчителів біології «Олімпіада з екології: крок за кроком».9-11 клас. Дата: 30.10.2013

ІІ.Громадська робота

(керівник МО, член творчої групи, член оргкомітету, журі)

1. Член журі ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з біології та екології. З 2010 по 2014 рік

2. Член журі ІІІ  етапу Всеукраїнської олімпіади з екології 2013 -1014 н.р.

ІІІ. Результативність роботи

 Призери олімпіад

1. Нямещук Галина Василівна, Всеукраїнський рівень,  екологія, 10 клас, ІІ місце, 2011 рік.

2. Нямещук Галина Василівна, обласний рівень, екологія, 11 клас, ІІ місце, 2012 рік.

3. Шмуляк Оксана Василівна, обласний рівень, біологія, 9 клас, ІІІ місце, 2012 рік.

4. Касян Інна Сергіївна, районний рівень, екологія, 11 клас, І місце, 2013 рік.

5. Дем′янчук Валентин Миколайович, обласний рівень, екологія, 11 клас, ІІІ місце, 2014 рік.

6. Головчук Юрій Юрійович, обласний рівень, біологія, 8 клас, ІІІ місце, 2014 рік.

ІV. Заохочення

1. Грамота Рахівської районної ради та Рахівської районної державної адміністрації, 2012 рік.

КАРТКА

обліку об’єктів перспективного педагогічного досвіду

Інформація про автора

Прізвище, ім’я, по батькові: Головчук Олеся Іванівна

Рік народження: 1980

Освіта: вища

Фах: викладач  біології

Звання, нагороди: «вчитель – методист»

Посада: вчитель біології

Педагогічний стаж: 14 років

Адреса досвіду: Закарпатська обл., Рахівський р-н, с. Луг, 135 а, Лужанська  ЗОШ І-ІІІ ступенів

Інформація про досвід

Тема: «Впровадження проектної діяльності при вивченні біології та екології»

Мета: - стимулювати інтерес учнів до знань і навчання за допомогою методу проектів, формувати вміння практично застосовувати ці знання для вирішення конкретних проблем поза межами школи;

- не формувати, а розвивати особистість у процесі свідомої мотивованої індивідуальної діяльності для розв’язання  поставленого завдання;

- через активне спілкування розвивати в учнів навички мислення та аналізу, вміння співставляти різні точки зору, формулювати і аргументувати власну точку зору, спираючись на знання фактів, законів, закономірностей науки, на власне спостереження, свій та чужий досвід;

- готувати учнів до успішного життя: формувати комунікативні навички, вміння працювати в команді, самостійно здобувати, аналізувати й обробляти інформацію, виконувати дослідницьку роботу.

Короткий зміст. Провідна педагогічна ідея досвіду Головчук О.І. полягає в діяльнісному підході до вичення біології та екології. Серед методів, що активізують пізнавальну діяльність учнів метод проектів посідає чільне місце. Метод проектів - це система навчання, за якої  учні здобувають знання й уміння в процесі планування й виконання поступово ускладнюваних практичних завдань - проектів. Він ставить учнів у становище дорослої людини. І тоді учень нагадує лікаря, інженера, учителя, для якого теоретичні знання – засіб творчих пошуків. Домінуючою в проекті є діяльність: дослідницька, пошукова, творча, рольова, прикладна. Робота над навчальним проектом передбачає розв’язання проблемних ситуацій, що потребує від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на розробку оптимальних шляхів його реалізації, незмінний публічний захист і аналіз підсумків. Три «кити» на яких тримається ця технологія – самостійність, діяльність, результативність. Плюсами проектної діяльності є набуття вихованцями таких вмінь:

-планувати свою роботу;

-використовувати багато джерел інформації;

-самостійно відбирати й накопичувати матеріал;

-аналізувати, зіставляти факти;

-аргументувати думку;

-приймати рішення;

-установлювати контакти;

-створювати кінцевий продукт;

-презентувати створене перед аудиторією;

-оцінювати себе і команду.

       Отже, метод проектів, без сумніву, виступає однією з складових впровадження активного навчання і виховання, що спрямоване на плекання особистості як творця і проектувальника свого життя. Таким чином, вчителька своєю педагогічною діяльністю:

-формує проектне творче мислення, поєднуючи різні види діяльності;

-передбачає методи активного навчання, забезпечуючи повноцінний зв’язок теорії з практикою;

-визначає способи “живої» діяльності, виступає механізмом впровадження компетентісно спрямованого підходу;

-забезпечує адекватну реакцію освіти на зміни соціокультурного та інформаційно-технологічного середовища;

-розробляє та впроваджує різновид інноваційних підходів.

       В описі досвіду Олеся Іванівна висвітлює основні етапи роботи над біологічними та екологічними проектами:

1.Постановка проблеми.

2.Проектування (планування).

3. Пошук інформації.

4. Про­дукт.

5. Презентація.

А також демонструє реалізацію методу проектів у своїй педагогічній діяльності через презентацію низки екологічних проектів.

                                                                        

Основні показники результативності: учні є переможцями районних, призерами обласних (біологія та екологія) і всеукраїнських (екологія)  олімпіад. Призові місця на зльотах юних натуралістів та шкільних лісництв.

Форма узагальнення: матеріали досвіду роботи, публікації у фахових журналах, співавторство навчально-методичного посібника «Готуємося до олімпіади з екології».

Місце збереження: методичний кабінет відділу ocвіти Рахівської районної ради.

Шляхи розповсюдження в системі післядипломної педагогічної освіти області. Інформація про використання досвіду:

-на районному рівні - виступи на районних семінарах вчителів біології;

-на обласному рівні – майстер-клас «Олімпіада з екології: крок за кроком» на обласному семінарі з біології.