Був немовлям... Хто ж то беріг

Твій спокій? До нестями
Біля колиски снів твоїх
Завжди днювала мама.
Хвороби... Перший крок до знань...
Забави з малюками...
Було чимало хвилювань
І, перш за все, — у мами.
Щоб сам собою володів,
Щоб по життю йшов прямо
І щоб приносив радість в дім,
Хто побажає? Мама!
Крокуй до власної мети.
Коли добром, ділами
Своє ім'я прославиш ти,
Пишатись буде мама!